«Ця ідея народилася спонтанно, а саме – коли постало питання списання насосних агрегатів, що відслужили своє, в брухт, – розповідає ініціатор створення експозиції Андрій КУЛИК, начальник ремонтно-експлуатаційного управління КП. – Але серед них є дійсно дорогі серцю! Наприклад, один із насосів – шведський, 1994 року виготовлення, ми перебирали своїми руками. Він відробив строк експлуатації, з ладу вийшло кілька його частин, в тому числі й робоче колесо. Але щоб обладнання ще попрацювало, ми самі, в Сумах, зробили для нього модельне оснащення, виготовили та відлили робоче колесо, обробили й поставили на насос. І він надійно працював ще довгий час. Тому, коли в цьому році його потрібно було списати, рука не піднялася…»
Так і з’явилась ініціатива зробити експозицію історичного для водоканалу обладнання. Наразі в ній чотири елементи. Найперший – це насос ЕЦВ-14 (продуктивність – 210 куб. м на годину, напір – 300 м), що підіймав воду з однієї з артезіанських свердловин (І-й підйом води). «До цього насосу свого часу додавався високовольтний електродвигун 250 кВт/3000 В – справжня «махіна»! Разом вони займали довжину метрів у п’ять, і все це опускалося в свердловину на глибину 200 метрів. Такі насоси ми припинили експлуатувати у 2007 році», – додає головний механік КП.
Наступний насос – 3В 200х2 сумського заводу, який подавав воду в місто (ІІ-й підйом води). Подібний електронасосний агрегат найдовше працює в КП на Лепехівському водозаборі (середина 60-х років виготовлення).
Ще два насоси представляють каналізаційно-насосне господарство міста. Шведський агрегат працював на трьох каналізаційних станціях – КНС-9, КНС-6 і КНС-2. А насос НФ – на очисних спорудах. Зараз підприємство вже не використовує таке обладнання, перейшовши на економніше. А те, що відслужило, буде розповідати історію і сам процес підняття й використання води в місті – від насосів, що її підіймають і перекачують, до тих, що працюють на КНС та очисних спорудах.
Також у планах працівників КП – додати до експозиції ще кілька експонатів: засувку – для перекриття потоку в магістралях діаметром 600 мм. А ще – ділянку міської мережі: шматок труби з пожежним гідрантом, засувками меншого розміру тощо.
Крім того, з часом біля кожного експонату з’являться таблички з описом: модель обладнання, потужність, продуктивність, коли експлуатувалося, призначення, де працювало.
Сумський водоканал постійно відвідують місцеві школярі – адже дуже цікаво дізнатися, як саме підіймають воду зі свердловин, як працює телеінспекційна лабораторія і її роботи, що відбувається на очисних спорудах… Тож без сумнівів – нова експозиція не тільки стане нагадуванням багаторічної історії підприємства для його робітників, а й буде мати неабиякий попит у юних дослідників.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!