Микола Кучерявенко виріс у селі Подільки. Тут живуть його родичі та цивільна дружина. Попрощатись із братом свого чоловіка прийшла Ольга Голуб. За її словами, востаннє бачилась із загиблим бійцем майже пів року тому, пише Суспільне.

“Він приходив на День народження дружини своєї цивільної, це був вересень-місяць. Він прийшов, так як попрощався з усіма. Був дуже хорошою людиною, усім допомагав”, - розповіла родичка військового Ольга Голуб.

З дитинства знав Миколу Кучерявенка односельчанин Олександр Князєв.

“Завжди був веселий, дуже трудолюбивий. Він старався усім допомогти, господар добрий був. Потім пішов до лав захисників і таке горе сталося” - сказав Олександр Князєв.

З перших днів повномасштабного вторгнення російських військ Микола Кучерявенко пішов захищати рідну землю, розповів і староста села Подільки Сергій Даниленко.

“Ми створювали добровольчі формування, не знаючи, що на нас чекає, але озброєні рушницями мисливськими з пляшками з горючою сумішшю ми готові були захищати наші кордони. Потім, коли Колю призвали, він не вагаючись ні хвилини пішов воювати. Що я можу сказати: це відважна людина, яка завжди добивалася свого, не боялася і готова була в будь-який час захистити свою родину, нашу державу і всіх своїх співвітчизників” - поділився Сергій Даниленко.

Молодший сержант Микола Кучерявенко був командиром відділення аеромобільної бригади, зазначив офіцер Роменського районного центру комплектування Олександр Калюжний.

“З 15-го листопада 2022 року числився, як безвісти зниклий, довгий час. Але, так трапилось, що він попав у списки загиблих. Загинув в селі Білогорівка Луганської області від артобстрілу, героїчно, при захисті нашої держави”, - сказав Олександр Калюжний.

Прощалися із Миколою Кучерявенком у Будинку культури села Подільки.

Поховали 42-річного загиблого захисника на місцевому кладовищі.