Провести в останню путь прийшли рідні, бойові побратими та охтирчани, пише Суспільне Суми. Товариш загиблих з позивним Медик розповідає — з Миколою були земляками. "Дізнався вночі, що Микола загинув. Оксана, Женя, Док… Це було дуже тяжко", - говорить чоловік.

Напередодні загибелі, старший бойовий медик Владислав якраз передавав поранених своєму колезі. "У нас була налаштована схема, коли я забираю з позиції поранених. Він з Доком, також другим загиблим, нашого батальйону лікарем, забирав в мене поранених та вивозив надалі, передавати на інший етап евакуації. Ми поспілкувались з ним. Шутки, як завжди…Це була така позитивна людина. Завжди веселий", - пригадує Владислав.

"Оксана прийшла до нас в батальйон десь в 20 році. Вона мала дуже великий досвід у цивільній медицині. Леді, дівчина, жінка. Вона знаходилась серед наших бійців. Надавала першу медичну допомогу, з’ясовувала, який в них стан. Не тільки… тобто…не тільки фізичний, а ще й морально-психологічний", - розповідає колега медиків.

Ірина Коваленко, її колега по роботі в цивільній медицині, бачилася з Оксаною перед Новим роком, коли її ненадовго відпустили додому з позицій. "Безстрашна, безсмертна. Це медик від Бога, з великої літери", - розповідає Ірина про свою колегу.

Бойовий товариш Миколи – Олег розповідає: чоловік розпочав службу у 2014 році у складі 93 бригади. Тоді був представлений до державної нагороди. "Будучи навідником БМП-2 під Кримським виїхав на пригорок і з пригорка з БМП-2 розібрав тоді ще російський блокпост. Він вистріляв повний БК зі своєї бойової машини і в ній же угорів. Із-за специфіки старої радянської техніки. Він і угорів, але розібрав повністю блок пост. Потім механік виїхав з ним з вогневої позиції. Колю відкачали. Був представлений до державної нагороди", - розповів чоловік.

Поховали бойових медиків на Алеї Слави біля Успенського кладовища.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!