Привітали ювіляра представники влади, а також рідні, близькі та друзі.

Гості вручили довгожителю пам’ятну адресу, квіти, подарунки. А також висловили слова вдячності ювіляру за невтомну працю, виховання  дітей, за приклад людяності, мужності, сили волі, порядності.

Усі бажали міцного здоров’я, миру, злагоди, родинного затишку, шани, радості й турботи від рідних.

Петро Олександрович  ділився спогадами свого життя. З особливим трепетом розповідав про 2 дітей, 3 онуків та 6 правнуків, які і нині підтримують, люблять та шанують свого батька, дідуся, прадідуся, залюбки виконував українські народні пісні та тішився увагою від гостей.

Ювіляр народився у багатодітній родині. У 1930 році пішов до першого класу Дептівської школи. У дитинстві пережив голодомор  1932-1933 років. Після закінчення школи, навчався у Харківському піхотному училищі. Ветеран Другої світової війни.

Все своє трудове життя ювіляр присвятив благородній мирній праці.

Саме на таких людей потрібно рівнятися нинішньому поколінню, вчитися у них мудрості та гідності, бути такими ж чуйними та надійними. Ці люди є очевидцями багатьох історичних подій минулого століття, носіями наших традицій, глибокої життєвої мудрості.

 Конотопська районна державна адміністрація