Подібна інформація не має під собою наукового підґрунтя та науково обґрунтованих методичних розрахунків.

Сучасний розвиток метеорологічної науки у всьому світі не дозволяє складати прогнози розвитку атмосферних процесів з такою великою завчасністю.

Разом з тим, завдяки метеорологічним спостереженням, які нараховують у більшості областей України 80-100 і більше років, створення відповідних баз даних в українських метеорологів є можливість аналізу таких великих масивів інформації та визначення трендів (напрямків) у температурному режимі в Україні.

Саме такий підхід дозволяє оцінити ймовірність різних сценаріїв розвитку синоптичної ситуації, надавати рекомендації щодо очікуваного температурного режиму в різні сезони року та враховувати ці рекомендації при прийнятті управлінських рішень.

Результати аналізу температурних показників в Україні за останні 30 років свідчать про наступне:

-перехід середньої добової температури через +8 градусів у бік зниження (початок опалювального періоду) навіть у північних регіонах України здійснюється в третій декаді жовтня, в інших регіонах України на початку листопада та пізніше;

-середня мiсячна температура зимового періоду (особливо січня та лютого) підвищилась на 2,0-2,5 градуса;

-суттєво скоротилась тривалість зимового періоду з температурними показниками нижче нуля градусів;

 -сума від'ємних температур протягом зимового періоду скоротилась у 2 рази;

-кожної зими фіксується велика кількість температурних рекордів щодо найвищих температур за весь період метеорологічних спостережень;

 -перехід середньої добової температури весною через +8 градусів у бік підвищення здійснюється у першій декаді квітня та раніше (закінчення опалювального періоду).

За результатами аналізу температурних показників за останні десятиліття можна зробити наступні висновки:

-середня температура зимового періоду за період грудень-лютий очікується на 1-2 градуса вищою за норму, розрахованою за період 1991-2020рр.

-ймовірність тривалих холодiв в зимовий період в Україні є мінімальною;

-цілком ймовiрнi короткочаснi суттєві похолодання тривалістю 1-5 діб;

 -перенесення початку опалювального періоду на пізніші строки та його закінчення на більш ранні строки є обґрунтованим та підтверджується метеорологічними розрахунками.