Анатолій Янковський - колишній директор Харківського історичного музею. На початку вересня він приїхав до Сум , аби знайти рідних солдата Олексія Пономаренка, який загинув у 1942 році під час Другої світової війни, пише Суспільне.
"До мене звернувся голова української спільноти республіки Татарстан Людченко Володимир Миколайович, який, до речі, є уродженцем міста Лебедин, з Сумщини, про те, що пошуковцями республіки Татарстан у Волгоградській області, в роки війни це була Сталінградщина, знайдено останки червоноармійця Пономаренка Олексія Івановича, який народився у 1905 році в селі Баранівка", - розповідає історик.
Перепоховали останки солдата у Росії у серпні 2020-го року.
Фото медальйона, а також з місця пошуків і останнього притулку, пану Анатолію передали пошуковці – є і довідка від командира, що у загиблого була дружина.
Чоловік звернувся за допомогою до сумського краєзнавчого музею. Подібні солдатські медальйони зберігаються тут, розповідає завідувачка науково-методичного відділу охорони пам’яток Марина Бойко. Мають і записку з даними солдата. Говорить, з проханнями встановити місце поховання на Сумщині рідні загиблих звертаються часто, а от із пропозицією знайти рідних загиблого – зіштовхнулись вперше.
"Cпало на думку таке, що можливо відшукати дітей по книгах реєстрації актів цивільного стану в архіві. Оскільки книги реєстрації по місту Суми вже оцифровані, це спростило нам роботу. Виявилося, що в 1931 році народився Пономаренко Анатолій Олексійович і співпадали батьки. В інтернеті дуже багато сайтів, які дають можливість дізнатись певну інформацію. Так, є сайт "Вся Україна. Мешканці", де була і знайдена ця інформація", - розповіла працівниця краєзнавчого музею.
За адресою, яку знайшла пані Марина у реєстрі мешканців України, син загиблого - Анатолій Олексійович, був зареєстрований на вулиці Доватора. На воротах цього будинку – номер, де є прізвище та ініціали - Пономаренко А. А. Зараз тут мешкає пані Ольга Пономаренко – невістка сина загиблого солдата. Ми показали їй фото, які мали пошуковці.
"Це, виходить, батько мого свекра. На жаль, його вже немає. Сина теж немає, онука загиблого воїна. Але є онучка, якій дуже буде цікаво буде все це дізнатись і вона буде дуже вдячна за те, що люди займаються такою благородною місією", - говорить пані Ольга.
Жінка показує єдину річ, яка досі збереглась вдома після загиблого – похоронку, яку надіслали дружині Олексія Пономаренка. За датою, вказаною на документі, вона спізнилась більш ніж на рік після смерті.
"Завжди мої свекри, ще давно-давно, ходили до пам’ятника загиблим воїнам на 9-те травня і завжди носили квіти. Це завжди був як ритуал. Має бути могилка, куди можуть прийти родичі, які можуть покласти квіти, які можуть приїхати в те місце і відчути спорідненість душ між людьми, які загинули, і між новими поколіннями", - вважає жінка і дякує пошуковцям.
Олексію Пономаренку, уродженцю Баранівки, яка нині у складі Сум, на момент загибелі було 37 років.