Питання щодо доступу громадян України до певних видів нарізної зброї регулярно порушуються в експертних та законодавчих колах. Гаряча фаза російсько-української війни вивела їх на новий рівень, і все частіше можна почути думку, що українське суспільство вже готове до лібералізації обігу “короткоствола”. Вагоме значення має визнання важливості розвитку стрілецької культури керівництвом країни, зокрема міністром оборони Олексієм Резніковим.
Нещодавно з'явилася заява екс-радника Міністра внутрішніх справ і керівника Офісу президента Віктора Андрусіва про те, що вже з початку 2023 року українці отримають право на купівлю пістолетів. Ці поправки до законодавства поки не внесені.
Можлива лібералізація не торкнеться автоматичної нарізної зброї (автоматів та кулеметів). Заборона на обіг у цивільному секторі подібного озброєння діє в абсолютній більшості країн світу.
Проте вже сьогодні громадяни мають доступ до широкого спектру мисливської нарізної зброї, повне уявлення про яку, включаючи ціни та технічні характеристики, можна отримати в інтернет-магазині “Мисливська зброя” на сторінці https://zbroya.store/zbroya/vognepalna-zbroya/narizna-zbroya/.
Основні законодавчі вимоги щодо купівлі гвинтівок та карабінів, такі:
Вік від 25 років.
Відсутність судимості та медичних протипоказань.
Наявність довідки щодо вивчення правил поводження зі зброєю.
Майбутній власник гвинтівки повинен заздалегідь підготувати місце зберігання – купити та встановити збройовий сейф.
Дізнатися про всі нюанси щодо оформлення дозволу на купівлю зброї можна у наказі МВС України №749 від 07.08.2013 р.
Декого це здивує, але наші громадяни на законних підставах вже сьогодні можуть придбати зразки, які застосовуються в поліцейських та армійських підрозділах. Розглянемо докладніше найпопулярніших представників із доступного арсеналу.
Великим попитом на українському ринку користуються напівавтоматичні карабіни на базі автомата Калашникова. У цьому випадку має місце конверсія: завод-виробник бере в роботу бойові автомати, зняті з баз зберігання. До них вноситься кілька конструктивних змін:
Блокується можливість вести автоматичний вогонь, а також стріляти зі складеним прикладом.
Обмежується ємність магазину – до 10 набоїв.
Прибирається кріплення для штик-ножа.
Вносяться зміни до прицільних пристроїв, що не дозволяє вести точний вогонь на дистанцію, більшу за 300 м. (у армійського зразка вона становить 800 м).
Дані карабіни коштують відносно дешево і, крім того, вони успадкували позитивні сторони оригінальних армійських автоматів – простоту, надійність та високу забійну силу кулі.
З моделей, які мають армійське коріння, також можна виділити карабін "Тигр", який був створений на базі снайперської гвинтівки Драгунова. На відміну від попередніх зразків, які отримують шляхом переробки армійських автоматів, “Тигр” – це окрема модель, яка з самого початку випускається під потреби мисливського ринку, хоча конструктивно має велику схожість з оригінальною СГД.
Також серед українських стрільців досить популярні напівавтоматичні гвинтівки на базі AR-15. На ній у 1960-х роках було створено легендарну автоматичну гвинтівку M-16. Платформа AR-15 багатьма фахівцями визнається найпопулярнішою у світі на сьогоднішній день.
У збройових магазинах досі можна зустріти гвинтівку Мосіна, також широко відому як "трьохлінійка". Ця модель зразка 1891 р. невеликими партіями випускається до сьогодні (з певними модифікаціями). В українських мисливських магазинах представлені зразки радянських років випуску з невеликим доопрацюванням прицільних пристроїв для відповідності законодавству. "Мосинка" є не найвдалішим варіантом для ходових полювань через свою вагу та ергономіку. Однак її історична цінність безперечна.
На ринку є чимало “болтівок” середнього цінового діапазону, основне призначення яких – полювання на звіра.
Найдорожчий сегмент ринку – моделі для дальньої та наддальньої стрільби. Вони дозволяють зробити точний постріл на відстань понад 3000 м. Це високотехнологічні зразки, які у тому числі стоять на озброєнні снайперських підрозділів. У їх цивільній комплектації можуть бути недоступні деякі елементи армійського стрілецького комплексу, наприклад, прилад безшумної стрільби.
Найбільш поширені моделі штуцерів мають 2 нарізні стволи. Призначення цього виду – полювання на великого звіра, міцного на рану. На відміну від карабінів з поздовжньо-ковзним затвором, зі штуцера можна зробити 2 постріли з дуже коротким проміжком часу, що важливо при полюванні, наприклад, на ведмедя, коли мають значення буквально секунди. Конструкція штуцера дозволяє використовувати найпотужніші мисливські набої.
Здається дещо дивною дискусія про широкий доступ цивільних до нарізного “короткоствола”, при тому, що серйозних послаблень у плані прав на купівлю та носіння травматичних пістолетів, по суті нелетальної зброї, поки що не передбачається. Хоча логічно було б розпочати саме з цього. Крім того, якщо подивитися на ситуацію з погляду обороноздатності країни та важливості набуття стрілецьких навичок широкими масами населення, важливе значення має насамперед рівень володіння громадянами довгоствольною нарізною зброєю.
На сьогодні, щодо доступу населення до карабінів відсутні непереборні законодавчі обмеження. У той же час, в Україні відносно небагато стрільбищ, а стрілецьких локацій для “високоточників” взагалі одиниці на всю країну. Цей фактор серйозно гальмує розвиток збройової культури і йому варто приділяти більше уваги. Потрібні конкретні кроки у цьому напрямі.
®