Будівля розташована на березі найбільшого озера Норвегії Мйоса. У ній працюють офіси, розташовані квартири та 72-кімнатний готель. Навіть шахта ліфта зроблена з дерева, хоча сама кабіна має сталеві та скляні елементи, повідомляє The Guardian World.

Основним матеріалом для конструкції став glulam - клеєна деревина. Її виготовляють із дерев’яних блоків, які точно нарізають, склеюють і пресують. Така технологія дозволяє створювати великі й міцні конструктивні елементи.

Ідея побудувати дерев’яний хмарочос виникла у девелопера Артура Бухардта у 2015 році. Після підписання Паризької кліматичної угоди він вирішив показати, що висотні будівлі можна створювати з меншою залежністю від сталі та бетону.

За його задумом, використання місцевої деревини мало стати не лише архітектурним рішенням, а й своєрідною заявою про важливість екологічного будівництва.

Будівельна галузь є значним джерелом викидів парникових газів. За наведеними у матеріалі оцінками, на весь сектор будівель і споруд припадає близько 37% глобальних викидів, якщо враховувати як будівництво, так і енергію для експлуатації будівель. На виробництво бетону припадає близько 7-8% загальних світових викидів.

Деревина має іншу особливість: дерева поглинають вуглекислий газ під час росту і накопичують його у своїй біомасі. Якщо деревину використовують у будівництві, вуглець залишається зв’язаним у матеріалі протягом усього терміну його експлуатації.

Водночас дерев’яні хмарочоси поки що не можуть конкурувати з традиційними будівлями за ціною. Вартість Mjøstårnet становила близько 100 млн фунтів стерлінгів. Аналогічна споруда зі сталі та бетону, за оцінкою розробників, коштувала б на 10-15 млн фунтів дешевше.

Прихильники масової деревини вважають, що ситуація може змінитися, якщо під час оцінки вартості будівель враховуватимуть їхній вплив на довкілля. У майбутньому екологічний сертифікат будівлі може показувати не лише її енерговитрати, а й кількість викидів та матеріали, з яких вона побудована.

Таким чином, Mjøstårnet став своєрідним експериментом із переходу від традиційного «бетонного» міста до міської забудови, де значну частину конструкцій можуть виготовляти з відновлюваної деревини.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!