За словами глави держави, чинна Конституція була ухвалена понад 30 років тому, коли геополітичні умови суттєво відрізнялися від нинішніх, передає інформаційне агентство Reuters,

Для внесення змін необхідно отримати підтримку не менш як двох третин депутатів парламенту під час двох окремих голосувань.

Литва, яка є членом НАТО та межує з російською Калінінградською областю і Білоруссю, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році утричі збільшила оборонні витрати. Країна модернізує свої збройні сили, зміцнює державний кордон і готує інфраструктуру для постійного розміщення бойової бригади Німеччини, яке заплановане на 2027 рік.

Запропоновані зміни стали ще одним кроком у перегляді оборонної політики країн регіону. Раніше, чотири місяці тому, про намір скасувати багаторічну законодавчу заборону на ядерну зброю оголосила Фінляндія, яка приєдналася до НАТО у 2023 році після початку війни в Україні.

Директор Вільнюського центру геополітики та безпекових досліджень Лінас Кояла зазначив, що конституційна заборона Литви є однією з найсуворіших серед країн НАТО і була ухвалена ще до вступу держави до Альянсу. На його думку, нинішня безпекова ситуація вимагає усунення правових обмежень, які можуть перешкоджати посиленню стримування.

Водночас президент Гітанас Науседа наголосив, що найближчим часом планів щодо розміщення ядерної зброї в Литві немає. За його словами, скасування конституційної заборони лише створить юридичні можливості для відповідних рішень у разі подальшого погіршення ситуації з безпекою.

Також глава держави запевнив, що Литва й надалі залишатиметься учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Спікер парламенту Юозас Олекас повідомив, що конституційні поправки можуть бути остаточно ухвалені до кінця 2026 року.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!