Про це повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська під час обговорення стану дотримання вимог законодавства щодо мови інтернет-представництв та презентації дослідження про вживання української та російської мов в українському сегменті соціальних мереж у 2025 році.

За словами Уповноваженої, результати дослідження Центру контент-аналізу засвідчили зростання частки українськомовного контенту в соціальних мережах і зменшення присутності російської мови в публічному цифровому просторі. 

“Після різкого сплеску в 2022-2023 роках та певного уповільнення у 2024 році, знову фіксується прискорення темпів українізації українського сегменту соціальних мереж”, - сказала вона.

Олена Івановська підкреслила, що особливо помітне зростання вибору української на платформах з найбільшим впливом на формування мовного середовища підлітків: це YouTube (плюс 19% та TikTok (плюс 29%).

Важливим є і регіональний вимір. Так, наприклад, у 2025 році Дніпропетровська область за темпами українізації дописів випередила навіть Київ, продемонструвавши зростання на 15,3%.

Водночас Уповноважена наголосила, що мовне питання в інтернеті залишається чутливим і потребує постійної уваги як з боку держави, так і з боку власників онлайн-ресурсів.

Олена Івановська також поінформувала, що у 2025 році проведено понад 300 заходів державного контролю щодо дотримання мовних вимог в інтернет-представництвах. За їх результатами у більшості випадків ухвалювалися рішення про попередження, однак застосовувалися і штрафні санкції: від 3 400 до 8 500 гривень.

Уповноважена зазначила, що переважна більшість суб’єктів - зокрема державний і комунальний сектор, великий та середній бізнес, а також онлайн-медіа - загалом дотримуються вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Водночас вона звернула увагу на необхідність подальшої роз’яснювальної роботи та неухильного виконання мовних норм в інтернеті, оскільки саме цифровий простір сьогодні є одним із ключових середовищ формування мовних практик і суспільних наративів.

Серед ключових рекомендацій Уповноважена звернула увагу на необхідність:

-        обмеження алгоритмічного просування і монетизації російськомовного контенту держави-агресора;

-        формування довгострокової державної політики підтримки українськомовних креативних і культурних індустрій;

-        посилення роботи з молоддю у сфері мовної стійкості та медіаграмотності;

-        активнішої участі органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадянського суспільства у формуванні українськомовної норми в цифровому просторі.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!