

Як пише Іnterestingengineering, результати дослідження опубліковані в журналі Nano-Micro Letters.
З 2020 року викинуто понад 950 мільярдів одноразових масок, які здебільшого опинилися на сміттєзвалищах або були спалені, що спричиняє довготривале забруднення довкілля. Щоб вирішити цю проблему, команда науковців запропонувала екологічно чистий процес «апсайклінгу», який дозволяє з мінімальними витратами перетворювати поліпропіленові волокна з масок у корисний матеріал.
Технологія передбачає очищення та подрібнення масок, обробку таніновою кислотою, після чого до волокон прикріплюються графенові нанопластини. Завдяки гарячому пресуванню при 140 °C утворюється гнучка плівка PP@G. Метод не потребує токсичних речовин і сумісний із масовим виробництвом.
Новий матеріал демонструє високу теплопровідність — до 87 Вт/м·К, що у десятки разів перевищує показники традиційних пластиків. У тестах плівка значно знижувала температуру роботи електронних компонентів, зберігаючи стабільність навіть після понад 1000 циклів вмикання/вимикання.
Також PP@G забезпечує надзвичайно ефективне електромагнітне екранування — 88 дБ при товщині менше міліметра. Матеріал виявився кращим за сучасні альтернативи з нанотрубок, оксидів графену або MXenes.
Оцінка життєвого циклу показує, що на кожен кілограм такого композиту економиться до 3,5 мегаджоулів викопного палива та понад 2,5 кг вуглецевого еквіваленту CO₂. А економічна модель обіцяє прибутковість до $468 за тонну оброблених масок.
Ця розробка відкриває нові можливості для електронної промисловості та переробної галузі, поєднуючи вирішення екологічної проблеми з інноваційними матеріалами для 5G, 6G та інших високотехнологічних рішень.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!
Вчені відзначають, що Місяць поступово віддаляється від Землі приблизно на 3,8 сантиметра щороку. Цей процес уповільнює обертання нашої планети, що...
У Массачусетському технологічному інституті створюють мікроробота, який за своїми характеристиками нагадує бджолу. Пристрій важить менше, ніж скріпка, здатний робити до...
На базі Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О.М.Лазаревського у форматі онлайн відбулася наукова конференція – круглий стіл «Конотопська битва 1659:...
Доктор медичних наук, професор, керівник Центру біомедичних досліджень Сумського державного університету Максим ПОГОРЄЛОВ обраний до нового складу Наукового комітету Національної...
Підвищення температури та рівня викидів CO₂ може зробити рис — основний продукт для половини людства — більш токсичним. Про це...

