
***
Синій вечір впав на плечі
На мої дівочі.
Запалали зорі в небі -
Зажурились очі.
Вечір, вечір не спіши -
Не лети в завію...
Я прошу тебе лиши
Ти хоча б надію.
Синій вечір впав на річку.
Впав і окропився...
Заплела у коси квітку,
Щоб ти задивився.
Синій вечір впав на квіти,
Пелюстки зів'яли...
Пам'ятаєш, наче щастя,
Зорі ми збирали.
Синій вечір впав на роси,
Впав, причепурився.
Я тебе чекаю й досі,
Де ти забарився?
Синій вечір спав у вербах,
Спав він до світання...
Плаче, плаче моє серце:
Де ж моє кохання?
Вечір, вечір не спіши -
Не лети в завію...
Я прошу тебе лиши
Ти хоча б надію
Я прошу: ти зачекай
На весну, на диво...
І заграє квітомай,
І мій прийде милий...
Александр Д.
Чудовий вірш, наче пісня.