***
Не хоче падати листочок,
У нього вдарив морозець...
Він ще бринів, немов дзвіночок...
Хоч розумів, що це кінець.
Кружляв листок...Спускавсь на йоту.
І завмирала сніжна мить.
Кружляв він птахом у польоті,
І той політ хотів спинить.
Пожовклий лист блукав бездумно
(Природу вже не уквітча).
Спускавсь тихесенько, безшумно.
...Сніжок листочок зустріча.
Гость
3.4 рядки з кінця ( остання строфа) грубуваті, не точні , не співмірні з іншими- автор повинен досягти співзвуччя, поєднати задум у цілісний твір, щоб він бринів, радував слух читача.Згодні чи ні? Успіху. З повагою- любитель ліричної поезії.
Zhytnyk
Дякую. Вірш можна постійно вдосконалювати. Творити - це насолода....
Гость
Це не професійна літературна сторінка, тому прискіпливий аналіз недоречний. Просто хочеться подякувати автору за ковток свіжого зимового повітря , який дуже талановито та оригінально подано. Це на мій дилетантський погляд.
Zhytnyk
Щиро дякую за гарні і щирі слова. Це, дійсно, швидше за все, - вірш - спостереження, а не лірика... А весною, можливо, напишем вірш про інший листочок...
Александр Д.
Стихотворение понравилось. За красивыми художественными образами угадывается философский, хоть и грустный подтекст.
Не согласен с комментарием Гостя (17.12.2012 11:26). Размерность и ритм строго соблюдается на протяжении всего стихотворения.