Є таке село Вільшана Недригайлівського району. Часто проїжджаю через нього по трасі Суми-Ромни. 13 років тому, зі спогадів, наведених тут дізнався, що дорога через село висипана цеглою з розібраної церкви. Так, на зорі будівництва “світлого майбутнього”, розпорядилося колгоспне начальство. Людей не питали. Їх просто вбили голодом. А ще – страхом померти від нього. І мало хто піднявся на захист святині. Так само, як сьогодні на захист Свободи і Гідності, адже страх втратити роботу буває сильнішим. Люди зупиняються “за кілька кроків від пекла”, не знаючи, що пекло попереду. В цьому житті.