Під злісним ухиленням від сплати аліментів розуміють будь-які діяння боржника, що спрямовані на невиконання рішення суду та сприяють зростанню заборгованості, зокрема:

• - приховування доходів;
• - зміна місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця або приватного виконавця.

Підставами притягнення особи до кримінальної відповідальності є:

• наявність факту звернення одержувача аліментів до суду з позовом про стягнення аліментів, за результатами розгляду якого має бути винесене судове рішення;
• наявність заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за 3 місяці відповідних платежів;
• злісний характер ухилення від сплати аліментів.

Тож, у разі задоволення судом позову, який до речі, подається особою, яка виховує або утримує дитину, на боржника можуть чекати наступні покарання:

– громадські роботи тривалістю від 80 до 120 годин;

– арешт на строк до 3-х місяців;

– обмеження волі на строк до 2-х років.

А у разі повторного притягнення до відповідальності за цей злочин:

– громадські роботи тривалістю від 120 до 240 годин;

– арешт на строк від 3 до 6 місяців;

– обмеження волі на строк від 2 до 3 років.

На теренах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) є непоодинокі приклади притягнення батьків-аліментників до кримінальної відповідальності.

На Сумщині мешканцю Недригайлова за ухилення від сплати 40-тисячного боргу по аліментах суд призначив покарання у вигляді арешту строком на 3 місяці.