У Сумах запрацював Центр допомоги врятованим, де усі, хто постраждав від війни, зокрема, сексуального насильства, зумовленого війною, можуть отримати безоплатну та конфіденційну соціально-психологічну, юридичну та інформаційну підтримку. Суми стали дванадцятим містом в Україні, де запрацював такий Центр.

Постраждалий чи жертва?  

Слово «жертва» таврує людину. Звісно ж насильство має довготривалі наслідки, проте воно не визначає життя та майбутнє тих, хто його пережив. Тому варто казати «постраждала чи постраждалий» або «потерпіла чи потерпілий».

Але і тут вбачається суттєва різниця. Постраждала чи постраждалий – це особа, яка зазнала насильства, а потерпіла чи потерпілий – людина, котра вже є учасником кримінального процесу.

Порятунок власного життя та здоров’я – суттєва й законодавчо обумовлена обставина, за наявності якої особу, що скоїла злочин, можуть виправдати.

«А що було на війні?», «У тебе стріляли?», «А ти вбивав?» – чи траплялось вам запитувати таке у людини з досвідом війни. Є фрази, які краще не адресувати ветеранам та ветеранкам, адже вони можуть викликати тяжкі й потенційно травматичні спогади. Сьогодні в рамках «безбар’єрного спілкування» розглянемо основні вислови, які не варто вживати. Це пояснює Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Усупереч міжнародному праву, попри волю самих виборців та задля втіхи правлячої еліти рф, ворог планує проведення чергових фіктивних виборів. Окупанти продовжують таким зухвалим способом запевняти світ у легітимності своєї присутності на тимчасово окупованих територіях України.

Східне управління юстиції продовжує розповідати про безбар’єрне спілкування. І сьогодні мова про людину на термінальній стадії захворювання.

Всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин суспільно небезпечного діяння є гарантією застосування справедливого покарання, яке ґрунтується виключно на підставі закону. Важливо знати не лише «Хто?», «Що?» та «Стосовно кого/чого?» накоїв, а й необхідно бути переконаним у правдивому психічному ставленні правопорушника до вчиненої ним дії або бездіяльності, а також її наслідків.

Фотографиня, лідерка та речниця – слова, які зараз все частіше можна почути в загальновживаному мовленні. Новий український правопис, затверджений у 2019 році, повернув українців до власних традицій та закріпив тенденцію до утворення фемінітивів.

Якщо пересічний громадянин чує «стаття 40 Кримінального кодексу України», то мимоволі очікує на продовження, в якому мова вже піде про те або інше покарання. Та чи хіба кожна норма загрожує накладанням санкцій? Є положення, що реабілітують особу, навіть якщо формально вчинене суспільно небезпечне діяння. Про це розповідають в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції.

Ти жив в окупації? Зрадник!

Ти родом з деокупованих регіонів? Все одно зрадник!

Скільки таких міфів і стереотипів? Безліч. Репутація тисяч українців нині заплямована одним словом: окупація. І навіть після повернення територій на місцевих мешканців ще не раз кривим оком поглядатимуть. Звідки це береться? Як цю стигму подолати? Пояснює Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.