Дане нововведення полягає в обов’язковому нотаріальному посвідченні правочинів з корпоративними правами з одночасною державною реєстрацією змін до відомостей про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Цей крок покликаний забезпечити юридичну «чистоту» укладення правочину, унеможливити підробку документів та прибрати часовий проміжок між документальним оформленням правочину і державною реєстрацією, яким сьогодні нерідко користуються шахраї та замовники «реєстраційного» рейдерства.

Запровадити «єдиний цикл» планується в рамках реалізації комплексної реформи нотаріату. Відповідний законопроєкт вже напрацьовано та узгоджено із головними стейкхолдерами. Наразі ця законодавча ініціатива проходить стадію погодження в центральних органах виконавчої влади для подальшого внесення на розгляд Верховної Ради України.

Відкриття ринку землі — це не лише нові можливості для економіки, бізнесу та громадян, а й нові виклики для держави та всіх її інституцій, які у першу чергу пов’язані з ефективним захистом права власності в Україні. Однією з обов'язкових умов для непорушності права власності в Україні є комплексне удосконалення роботи реєстрів, забезпечення їх повної автоматизації та взаємодії, що дозволить максимально мінімізувати фактор людського впливу.
Минулого року Мін'юст вже реалізував низку заходів із посилення безпеки даних реєстрів — всіх реєстраторів і нотаріусів у обов’язковому порядку було підключено до засобу додаткової ідентифікації користувача при виконанні реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРП) та ЄДР. Як наслідок, упродовж перших трьох місяців 2021 року не зафіксовано жодного повідомлення про несанкціоноване втручання в роботу цих двох реєстрів. Це, без перебільшення, можна вважати головною технічною перемогою 2020 року для сфери державної реєстрації.

У питанні дієвого захисту права власності не варто применшувати роль самих власників земельних соток чи гектарів. «Домашнім завданням» як для представників аграрного бізнесу, так і для громадян, має стати оцифрування паперових документів, що посвідчують право власності чи інші речові права на земельні ділянки. Для цього потрібно після завершення жорстких карантинних обмежувальних заходів звернутися до найближчого нотаріуса чи державного реєстратора. Крім того, важливо пересвідчитися, чи присвоєно ділянці кадастровий номер. Це, так би мовити, аграрний «паспорт», без наявності якого сьогодні не можливо провести будь-які юридичні операції із землею.
Присвоєння ділянці кадастрового номера і внесення відомостей про права на землю до ДРП сьогодні є головними превентивними заходами, які дозволяють захистити майно від шахрайських оборудок та рейдерських атак.
Варто зазначити, що при Північно-Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Суми) створено Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації. У минулому році колегіальним органом було проаналізовано та прийняті вмотивовані рішення по 33 кейсам, у тому числі у сфері реєстрації нерухомості – 21 та 12 – у сфері реєстрації бізнесу.