Оснащувати будинковими газовими лічильниками багатоквартирні будинки за відсутності встановлених квартирних засобів обліку газу є невигідним та недружнім жестом з боку виконавця послуги щодо споживача-фізичної особи, адже такими діями споживачу спричиняється шкода.
За інформацією «Комунального Лоєра» газові компанії обирають на власний розсуд, який лічильник їм встановлювати або будинковий, або квартирний лічильник.
Слід зазначити, що норми Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природнього газу» № 3533-VI від 16.06.2011 року не наділяють газовиків правом та повноваженнями обирати за типом лічильник газу для його майбутнього встановлення.
В ідеалі для досягнення завдань із енергоефективності Закон № 3533 – VI вітає оснащення газовими лічильниками споживачів як квартирного типу, так і будинкового.
У цьому контексті доречно наголосити, що у 2021 році ми святкуватимемо 10-річчя дії в країні Закону «Про забезпечення комерційного обліку природнього газу» № 3533 – VI від 16.01.2011 року.
Здавалося б революційний підхід законодавця у стратегічному плані щодо всезагального обліку лічильниками газу мав би покращити стан раціонального використання природнього ресурсу, який, на жаль, доводиться імпортувати.
Проте практика розуміння газовими компаніями вказаного нормативно-правового акту зовсім діаметрально протилежна тим завданням, вирішити які мав Закон № 3533 –VI.
До 2017 року газові компанії користувалися прогалинами у законодавстві, що давало змогу останнім зосередитись на встановленні тільки будинкових лічильників на багатоквартирні будинки.
Змінами до Закону № 3533 – VI компанії отримали «законодавчу відстрочку» щодо строку оснащення квартир та приватних домоволодінь квартирними лічильниками газу до 1 січня 2021 року.
Усвідомлюючи, що законодавчий строк щодо забезпечення квартирними лічильниками продовжено до 1 січня 2021 року і ця дата не є кінцевою, то на сьогодні газові компанії не поспішають оснащувати квартирними лічильниками газу приватні помешкання.
Водночас квартирний лічильник газу компанії пропонують споживачам встановлювати за власний кошт з посиланням на «методику», яка вже втратила чинність, однак колись дозволяла не брати компанії кошти зі споживача за встановлення лічильника.
Звісно, споживачі почали звертатися до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів. Масовість позовів сприяла напрацюванню судової практики, як на користь газовим компаніям, так і на користь споживачів.
З 2019 року почало пробиватись «світло у кінці тунелю».
Верховний Суд за наслідком розгляду рішень та ухвал його палат прийшов до такого висновку:
1) односторонній вибір компанією права на встановлення або будинкового лічильника газу, або квартирного є нікчемним;
2) брати кошти зі споживача за встановлення квартирного лічильника є протиправним, оскільки Закон № 3533 – VI був прийнятий в період, коли «методика обчислення втрат» була чинною;
3) споживачі мають право на встановлення безоплатного квартирного лічильника природнього газу, бо до реформування ринку природнього газу споживачі вже сплачували за послуги оснащення лічильників, які були складовими витрат у тарифі на послуги з газопостачання.
Проте, незважаючи на формування усталеної судової практики в питаннях встановлення лічильників газу приватним домоволодінням та квартирам, компанії продовжують боротьбу та все ще шукають інші способи та шляхи захисту власних комерційних інтересів.
Про це та багато іншого Ви знайдете на сторінці статті «Облікова правда газовиків»