В зв'язку з обранням Зеленського однією з перших "перевзулась" в сенсі демонстрації лояльності до нового президента Юлія Тимошенко. Вона облишила свою улюблену тему про тарифи, про Новий курс і переключилась на тему про необхідність підперти недосвідченого президента досвідченим прем'єром, недвозначно натякаючи на власну персону. Давайте поміркуємо, який же досвід може запропонувати Тимошенко Зеленському.

   Перше пришестя на посаду прем'єр-міністра леді Ю. За декілька місяців перебування на цій посаді Тимошенко примудрилася опустити темпи росту ВВП країни з високих далеко понад 5% майже до 0. Звичайно,  винен у цьому був президент Ющенко, заважав. ( Дивна річ, коли Тимошенко праювала віце-прем'єром в уряді прем'ра Ющенка і приписала всі успіхи цього уряду собі, тоді Ющенко не заважав, а тут заважав.) І тоді Ю. В., щоб уникнути відповідальності за провал і вийти сухою із води, пішла в атаку спершу на свого безпосереднього конкурента секретаря РНБО Порошенка, потім на всю команду Ющенка, так званих "любих друзів", закликаючи того перейти в стан любих друзів самої Тимошенко. А в кінцевому рахунку в атаку на самого Ющенка, яка триває й досі, зробивши того "пожизненным козлом отпущения" за свої гріхи. До речі, в ті часи Ю. В. говорила, що вона не перша, але і не друга.

   Так що я радив би Зе остерігатися такого прем'єра. В політичному сенсі леді Ю можна назвати "чорною вдовою". Чи не першою її жертвою став соратник по "Громаді" одіозний Лазаренко, якого вона кинула, прихопивши із собою значний шмат "Громади" і назвавши його "Батьківщиною", коли під Лазаренком захиталося крісло заступника голови Верховної Ради в зв'язку із звинуваченнями в корупції на міжнародному рівні. Наступними жертвами були той же Ющенко (неодноразово), Хорошковський, міністр транспорту Вінський.

   Друге прем'єрство Тимошенко. Обіцяла не пустити кризу 2008 р. в Україну. Ще й як пустила. Україна зайняла "почесне" друге місце в переліку країн, що найбільше постраждали від кризи. Гривня впала з 5 гривень за долар до 8.

   До переліку заслуг леді Ю можна занести і неголосування фракції Тимошенко за кандидатуру на посаду прем'єра Єханурова, в результаті чого Ющенку довелось звернутися за допомогою до Януковича, який на той час уже був політичним трупом. І спроба Тимошенко написати нову конституцію з розрахунком поділити владу в країні на двох з Януковичем. І активна позиція на користь здачі Криму. І ще багато чого. Але вишенькою  на цьому політичному торті зради українських національних інтересів є кабальний газовий договір з Росією. Можна багато говорити на цю тему, але я обмежусь лише трьома версіями самої Тимошенко з приводу причини підписання цього договору чи його оцінки.

   Перша версія- винен все той же Ющенко, який втрутився в переговорний процес і все зіпсував.

  Друга версія, озвучена Тимошенко в студії  Шустера після звільнення із застєнків Януковича: "Раніше була низька ціна і плюс кабальні політичні умови. Я вирішила: нехай буде висока ціна без політичних умов." (Тобто Тимошенко визнала. що ціна висока, а Ющенко н ідо чого.)

   Третя версія, озвучена після перемоги Нафтогазу над Газпромом у міжнародному суді: "Чудовий контракт. Завдяки йому ми виграли суд."

   Якщо відкинути твердження відомого борця змафією Григорія Омельченка, що Тимошенко ймовірно була завербована ФСБ, то моя версія наступна. Коли Росія в черговий раз перекрила газ Україні, то не було потреби відразу здаватися.Тому що до весни було рукою подать, газу в сховищах було достньо. Тимошенко навіть піднімала газ зі сховищ в Західній Україні і постачала його не тільки в Європу, а навіть в Молдавію.Чому ж вона відразу впала на коліна перед Путіним? Тому що, прагнучи виграти президентські вибори, леді Ю хотіла сподобатись і Заходу, і Росії, де проти неї були порушені кримінальні справи ще з часів ЄЕСУ. Треба ж було якось їх закривати.

   Оце такий досвід.