Чому ми, українці, є найбіднішим і найнещаснішим народом Європи. При тому, що входимо до десятки найбільш обдарованих на корисні копалини країн, маємо найбільші в світі запаси чорноземів, сприятливий клімат. Завжди над нами панували якісь пришельци. То варяги підкорили наших предків і створили багатонаціональну державу Русь, до якої крім слов'янських племен входили угрофінські, тюркські племена. То ми разом з москалями входили до складу іншої багатонаціональної держави - Золотої Орди. Далі над нами панували по черзі литовці, поляки, москалі. І от, здавалось, ми, отримавши власну державу, запануємо у своїй сторонці. А нічого не змінилося. В країні домінують в принципі ті ж самі ахмєтови, рабиновичі, новінські. Колись імператор Калігула в насмішку над римським сенатом зробив сенатором свого коня, а сьогодні громадянин Ізраїлю Коломойський пропонує на посаду президента України свого соплемінника Зеленського. І Зеленський, очевидно, таки стане президентом. (Подія, достойна занесення в книгу Гінеса.) Тому що Порошенко своєю ненажерливістю в черговий раз скомпроментував українську державу. До речі, самого Порошенка благословив на посаду президента, припускаю, ще один громадянин Ізраїлю Фірташ.

   Так чому ми, українці, на відміну від наших сусідів, кого не візьми - поляків, грузинів, тих же москалів і т. д. не здатні обрати президентом представника власної - української нації. А тому що, на жаль, такої нації в повному розумінні цього слова поки що не існує. Про це зокрема свідчить епізод із твору Олександра Довженка "Зачарована Десна". Заночували косарі і з ними разом малий Сашко на березі Десни. І от бачить хлопець, по річці пливуть човни з якимись людьми.Питає батька: "Що то за люди?" - "То руські люди" - " А ми руські?" - "Ні, не руські." - "А хто ми такі?" - "А бог його, синку, знає." Оце така національна свідомість. Тому і не відбулась УНР, не відстояли тоді ми свою державу на відміну від поляків, фінів, які твердо знали, що вони поляки, фіни. Яка ж причина того, що ми не такі, як ті ж поляки, грузини, інші? Вона полягає в тому, що ми, українці, ніколи не мали власної держави, яка формувала б з етносу націю, прищеплювала б нам український патріотизм. І тоді б зеленські, порошенки, тимошенки, януковичі практично не мали б шансів.

   А  чому нам не вдавалося створити свою державу? Наукова відповідь така: долю народу визначає його геополітичне положення. Тобто територія, клімат, сусіди. В цьому відношенні  нам не повезло. Плюс фактор удачі. Як казав Черчіль, головне в житті це удача. Бо на "Титаніку" всі були здорові і багаті, але загинули, бо не мали удачі. Якби не загинув син Богдана Хмельницького Тиміш, то продовжив би справу батька у створенні української держави, і наша історія пішла б у зовсім іншому напрямку. Це вам людський фактор.