Нардепи, місцева депутатка від “Слуги народу”, новопризначений ректор сумського нацуніверситету, “Сумитеплоенерго” і його бульдозери - всі ці люди і компанії джинсували в сумських медіа у вересні. Загалом онлайн-медіа опублікували 20 матеріалів з ознаками замовності. Шість новин були політичною джинсою, ще 14 - комерційною. Всього кількість замовних матеріалів в медіа склала 2,6% від загальної кількості новин. Моніторинг також зафіксував по одному матеріалу з неналежно маркованою рекламою та контрагітацією.
Закриття телекомпанії, брак кваліфікованих кадрів, зменшення або ж і зникнення зовсім власного контенту з ефіру, брак фінансування та ще ряд викликів, які постали перед телеринком в регіоні суттєво змінили його за майже два з половиною роки з початку повномасштабного вторгнення. В регіональних кулуарах, серед місцевих медійників, не стихають чутки і жарти чорного гумору про повну смерть телеринку місцевих мовників, яка ніби-то не за горами. Як виглядає реальна ситуація у фактах і цифрах - розкажу в сьогоднішньому тексті.
У липні 2024 журналісти продовжують стикатися із різними викликами у своїй роботі. Окрім внутрішніх, редакційних і професійних, як то: нестача фінансування, обладнання, вигорання і понаднормової роботи, постійно є зовнішні. Здавалося б, дій ворога і вплив країни-агресора і так достатній, але є ще й непорозуміння всередині країни: з представниками влади, правоохоронців, військових та просто цивільних громадян
Життя на прикордонній Сумщині наприкінці червня вперше стало тихішим після жахливих обстрілів навесні і панічних настроїв травня-початку червня щодо можливого наземного наступу ворога. Але натомість виклики, пов'язані з безпекою роботи медійників та постійні відключення електроенергії, а ще закритість влади нікуди не поділися. Так само відкритим залишається питання релокації редакцій через підвищену небезпеку: це може бути потрібним будь-якого наступного дня.
Кількість новинних повідомлень сумських медіа воєнної тематики суттєво переважають кількість публікацій на будь-яку іншу тему - більше 40% усіх новин сумських медіа присвячені війні з росією, наслідкам обстрілів, відновлення цивільної інфраструктури та прощанню з загиблими земляками.
Однак попри переважно вороже і презирливе ставлення жителів Сумщини до росії, моніторинг показав повну відсутність мови ворожнечі у новинах місцевих медіа, що, напевне, можна пояснити переважним використанням сумськими медіа офіційних повідомлень органів влади, поліції, прокуратури, ДСНС тощо
У Сумах журналісти заявляють про системну публікацію своїх матеріалів без вказання авторства, при чому скаржаться як на сайти так і на телеграм-канали. Також залишаються непорозуміння із регламентованими доступами до громад, де ведуться бойові дії, залишається невідповідним новим змінам і зонування на території області.
Як прожили медійники Сумщини березень 2024 року, із врахуванням загострення ситуації на прикордонні та посилених обстрілів міст області.
У блозі буде вперше використаний формат щоденника, адже протягом місяця безпекова ситуація в області змінювалась постійно, як і виклики для журналістів та редакцій.
У новинах сумських онлайн-медіа кількість героїв-чоловіків більше ніж втричі перевищує кількість героїв-жінок. Бойові дії, трагічні наслідки війни – загибель і поховання бійців – жителів Сумської області зумовлюють переважну більшість герої-чоловіків у новинах онлайн-медіа Сумщини. Разом з цим медіа залучають в новини майже однакову кількість експертів та експерток.
З початком 2024 року по країні прокотилася хвиля новин про перешкоджання професійній діяльності і тиску на медійників. Найбільше резонансними стали кейси Юрія Ніколова з “Наших грошей” і редакції розслідувачів Бігус.Інфо. Закритим для преси лишається і південний напрямок лінії фронту - зокрема, все правобережжя Дніпра, ділянки на Авдіївському та Бахмутському напрямках. Ситуація з допуском медійників на прикордоння Сумщини також почала ситуативно погіршуватись з осені 2023-го, та вже у січні 2024 стала жахливою.
Це історія бібліотекарки Валентини Ганцевої. У березні 2022 року її село Солдатське на Сумщині окупували російські війська, а бібліотеку пошкодив ворожий авіаудар. Тоді жінка разом зі своїм чоловіком рятувала книги з-під завалів розбомбленої бібліотеки. Удвох на старому «запорожцю» їм влалося вивезти всю літературу, а також вцілілі меблі. І це все під щільним ворожим вогнем…