Передача на місця повноважень і ресурсів спричинила також і виникнення відповідальності за свій розвиток. Основні проблеми поступу реформи більше заховані в історії та ментальності людей. Образно кажучи, вірус радянщини ще продовжує отруювати організм недовірою [до державних інституцій, до людей, зрештою щодо власних сил і здібностей], синдромом бідності [бути незаможним – нормально] і знищенням психології власника.

Ми живемо в період інтелектуальних рішень і зміщення фокусу уваги на потенціал регіонів. Провінція зараз стала не географічним поняттям, радше станом душі. Регіональний розвиток – це впершу чергу інвестиційна діяльність, яка потребує переосмислення географічного фактору, стратегічних планів розвитку, інвентаризації активів, соціальної включеності, якісного управління освітньою та медичною сферами, чистої води, формування позитивної думки менеджерів підприємств, які вже працюють на території громади і багатьох інших факторів.

Основні пріоритети стратегічного розвитку наразі концентруються в сфері досліджень та інновацій, інформаційних та комунікаційних технологій, підтримки малого та середнього бізнесу, низьковуглецевій економіці, зайнятості і мобільності, якісній освіті та публічному управлінні.

В червні 2017 р. була сформована п’ятірка перших громад Сумщини, які спільно з Сумським “Центром розвитку місцевого самоврядування” розробили та затвердили Стратегії розвитку своїх територій на наступні 3 роки. Першопрохідцями стали Боромлянська, Краснопільська, Миропільська, Миколаївська [Сумського р-ну] та Хотінська ОТГ. В першому півріччі 2018 р. до них додались Недригалійвська, Дубов’язівська, Кириківська та Степанівська громади. Враховуючи, що деякі громади вже мають розроблені Стратегії розвитку [Тростянецька ОТГ], а деякі працюють над ними за допомоги спеціальних проектів [Миколаївська, Білопільського р-ну], то на кінець 2018 р. цілком можемо вийти на той показник, що половина ОТГ нашої області матиме затверджені “маленькі конституції”.

В якості прикладу початку реалізації Стратегій розвитку можна навести Краснопільську ОТГ, яка позиціонує себе як простір сімейного відпочинку “з новими традиціями і великими амбіціями”. Нові традиції полягають в створенні якісно нової, ефективної і наближеної до людей системи муніципальних послуг, безпеки і комфортності проживання для всіх груп населення, а великі амбіції криються в планах вийти на перші позиції в області і країні, як громади з максимальним сприянням розвитку молодіжних течій та підтримкою розвитку малого і середнього бізнесу. Ще одним амбітним планом громади є прагнення створити в смт Краснопілля єдиний міський простір: фонтани, ігрові [пейнтбол, кібер-спорт] і спортивні [crossfit і workout] майданчики, мурали, “містечко пригод” для дітей, музеї, сквери, торгівельні зони і зони вільного wi-fi і електронних бібліотек, фотозони, освітні і адміністративні будівлі. Фактично центр громади перетворюється на своєрідне місто-кабінет: коли сервіси для громадян зосереджені компактно, ефективно адмініструються і переплетені з сучасною відпочинковою інфраструктурою.

Одним із основних інструментів підтримки державної регіональної політики є ДФРР. Однак зараз він виконує функцію по суті фонду місцевого, а не регіонального розвитку.

Навіть більше того – майже 95% проектів, які подаються, це “традиційні” об’єкти соціальної інфраструктури. В такому вигляді ДФРР просто є різновидом субвенції на розвиток інфраструктури. В березні 2018 р. регіональні ЦРМС закінчили моніторинг проектів ДФРР за 2015-2017 рр.

Наразі можна констатувати очевидну невідповідність між запланованими та фактично досягнутими змінами в регіонах. Очевидно, що ДФРР потребує реформування своєї діяльності. Ці заходи загалом напрацьовані і чекають офіційного оформлення. Нещодавно один крок в цьому напрямі був зроблений: зокрема встановили нижню межу для проектів розвитку – 1 млн. грн. і для проектів, пов’язаних з будівництвом – 5 млн.

Проте, щоб збільшити ефективність ДФРР, це має має бути комплекс змін, а не разовий захід. Подібні нововведення матимуть низку як позитивних, так і дещо дражливих для наслідків.

Головний чинник полягає в іншому. Модернізація України відбувається через модернізацію регіонів шляхом створення об’єднаних територіальних громад. Призупинення реформи в частині оформлення нових ОТГ матиме наслідком не вирівнювання диспропорцій у розвитку регіонів, а навпаки поглиблення розриву, консервацію відсталості, інституціональної та свідомісної обмеженості. 

Григорій Стариков, радник з питань регіонального розвитку Сумського “Центру розвитку місцевого самоврядування”, кандидат історичних наук