Балетмейстер-постановник та автор лібрето — Віктор Байстрюченко.

Навколо нової вистави щепкінців історично існує декілька легендарних, тобто до кінця не перевірених, але естетично привабливих і цікавих відомостей, пише АТС.

Міф літературний

Пасторальна розповідь про Дафніса і Хлою вперше була викладена в однойменному романі Лонга, який датується ІІ століттям нашої ери. Про автора роману окрім ім’я нічого невідомо, а сама історія набула популярності лише в ХІХ  столітті, коли дослідник часів античності француз Поль-Луі Курьє знайшов у Флоренції рукопис перекладу роману нібито  з грецької.

Його автором є письменник (і священник за сумісництвом) Жак Аміо. Переклад Аміо було зроблено старофранцузьскою, а Курьє адаптував його до сучасної французької мови, після чого роман став вважатися одним з класичних давньогрецьких творів цього жанру.

Цікаво, що саме першоджерело, написане грецькою, ніхто не бачив, тому не виключено, що Лонг – частина містифікації Жака Аміо. Як християнський священнослужитель він би ризикував кар’єрою, у разі оприлюднення літературного твору про язичників за власним підписом. А ось придумати міфічного оповідача, а потім видати себе за перекладача міг. Подібна практика була поширеною у часи середньовіччя між вчених монахів.

На користь цієї версії промовляє те, що автор не дуже орієнтується у географії і кліматичних умовах острова Лесбос, де розгортається дія роману, і де, нібито, жив Лонг.

Міф музичний

Сюжет роману ліг в основу опери Ж. Б. Буамортье «Дафніс і Хлоя», новели для фортепіано Миколи Метнера «Дафніс і Хлоя», а також декількох балетів. Зокрема, у буремному 1942 році у Лейпцигу за ним було поставлено балет на музику уродженця російської імперії композитора Лєо Шпіса під назвою «Пастораль». Також відомо про постановку балету про Дафніса і Хлою у Мюнхені в 1969 році на музику Бернда Алоіса Циммермана.

Але найвідомішою балетною інтерпретацією сюжету про Дафніса і Хлою є балет Мориса Равеля, прем’єра якого була представлена в Парижі в театрі Шатле 8 червня 1912 року трупою Сергія Дягілева. Хореограф, постановник і автор лібрето вистави Михайло Фокін був закоханий у талант Равеля і дав композитору повну свободу творчості. Як результат, музика вийшла надскладною і для музикантів оркестру, і для танцюристів.

У середовищі мистецтвознавців побутує сказання, що коли проходили репетиції фінальної частини балету, яка написана на 5/4, то танцюристи рахували не долі, а повторювали «Дя-гі-лев Сер-гій», що як раз вкладалося у ритм музики Равеля.

Сцена з балету «Дафніс і Хлоя» постановка Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна

Міф романтичний

Дуже стисло перелік подій автентичної історії про Дафніса і Хлою виглядає наступним чином. На острові Лесбос на околицях міста Мітілени пастухи знаходять хлопчика, якого вигодовує коза, і дівчинку, яку годує вівця. По усім ознакам вони діти заможних батьків. Але поки що пастухи їх долучають до свої справ. Діти дорослішають і підлітками починають пасти череди. Так і знайомляться. Обидва дуже гарні і душевно чисті, бо живуть серед природи.

Між ними поступово виникає почуття. А потім починаються пригоди. Спочатку Дафніса викрадають розбійники. Потім Хлою забирають вороги. Але в обох випадках їх відбивають тварини, контратакуючи кораблі зловмисників. Іншими словами, Дафнія і Хлою захищає сама природа і бог Пан. А бути разом їм допомагає Ерот.

А коли приходить вік одруження, їхнє кохання розквітає, а німфи підкидають бідному Дафнісу гаманець з великими грошима (три тисячи драхм). Невдовзі він знаходить і своїх батьків-аристократів. В цей час Хлою, в красу якої закохані майже усі зрячі чоловіки Ойкумени, знову викрадають.На цей раз один з її невдалих наречених.

ЇЇ рятує інший відставлений кандидат на кохання дівчини, який вже покаявся у своїх намірах. У підсумку Хлоя теж знаходить свою аристократичну родину. Дія увінчується хепі-ендом у вигляді весілля на лоні природи в оточенні тих сил, які опікувалися молодими усе їх життя.

Міф сценічний

Майже такою ж стислою, як наш переказ є версія історії про Дафніса і Хлою в балеті сумського театру імені Щепкіна. Але це ж балет і власне дія в ньому має другорядну вагу. На першому місці сама розповідь мовою танцю, краса, грація та пластика. Це все у виставі присутнє у кількості достатній для того, щоб невідривно тримати увагу глядачів протягом більше ніж години. А у фіналі викликати захоплені оплески, як це і належить по завершенню перегляду легендарного твору світової класики.

Ще хотілося б звернути увагу майбутньої публіки балетної вистави «Дафніс і Хлоя» на гру «живого оркестру» — ми вже зазначали вище, якою складною для виконання є музика Равеля. Незважаючи на менший за кількістю склад, оркестранти сумського театру, під керівництвом Заслуженого працівника культури України Віталія Таміліна впоралися зі своєю роботою не гірше, ніж їхні колеги зі столиці Франції.

Залишається додати, що роль Дафніса зіграв новий актор театру, який точно вразить серця і причарує душі романтичних панянок будь якого віку. Але цікавим на сцені є не тільки він, а всі учасники вистави, у якій задіяна майже половина творчого складу театру.

Балет «Дафніс і Хлоя» постановка Сумського національного академічного театру драмі та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна

Дійові особи та виконавці:

Хлоя: Дарина Байстрюченко
Дафніс: Кіріл Горбунов
Доркон (волопас, закоханий у Хлою)  — Віктор Байстрюченко
Ерот: Анна Пахомова
Бріаксис (отаман розбійників) — Сергій Великодний
Ликеніон (дівчина, яка намагається закохати у себе Дафніса) —  Катерина Рашевська
Пастухи, розбійники: Владислав Божок, Назар Мачула,  Сергій Єрошкін,  Андрій Шелюхаєв
Пастушки, розбійниці:Уляна Бєлова-Калініченко, Ірина Рєчкіна, Анастасія Ластовецька, Дарія Купальна, Євгенія Валюх,  Анна Сліпченко
Німфи: Дарія Купальна, Євгенія Валюх,  Анна Сліпченко

Хор: Заслужена артистка України Тетяна Ластовецька, Заслужений працівник культури України Катерина Докукіна,   Заслужена артистка України Марія Грищенко,  Артем Кнопік, Максим Шолох,  Віталій Панченко, Вікторія Морозова, Олександр Михайлов, Максим Одінцов,  Надія Фесенко, Олена Висоцька,  Олена Оноприйко,  Анастасія Старосельська, Катерина Дорошко,Сергій Завгородній

Оркестр: Заслужений працівник культури України Євген Білий, Тамара Бокатова, Тетяна Рябікова,  Андрій Гнатенко,  Анатолій Пушкар, Лаура Аббасова, Світлана Федай, Андрій Любченко,  Ольга Тихенко, Людмила Молошенко, Елла Михайлова,  Алла Ліфіренко,  Олександр Кавунник, Валерій Поперечний, Ірина Язвінська, Костянтин Закаблук, Олена Когут, Олексій Барило, Максим Ковальов, Олександр Причиненко, Олена Власко, Михайло Чухлєбов, Галина Гречаник, Володимир Королевський, Владислав Гриневич, Тетяна Івченко

Прем’єра вистави для широкого глядацького загалу планується на 26 лютого.