Вистава поставлена по відомій п’єсі Петра Гладіліна і хоча зовні виглядає такою собі мелодрамою з легким присмаком дотепного і смачного гумору, але насправді підіймає чи не найголовніші питання людського буття.

Наскільки діти належать власним батьками? Чи мають батьки право примушувати дітей проживати життя згідно їх батьківського сценарію щастя?

Друга проблема — самотність у сім’ї. На сцені декілька поколінь однієї родини, але кожен з них на своїй хвилі. Навіть чоловік і дружина.

І нарешті – найбільш філософське, мабуть, питання, яке цікавить усіх – що з нами буде після відходу з цього світу?  Жодна релігія притомної і переконливо конкретної відповіді на це не дає. Тому питання весь час підіймається в мистецтві.

У виставі пропонується своя версія відповіді. І навіть якщо вона не співпадає зі справжньою реальністю, однаково ми про це тут ніколи не дізнаємося. Зате вона поетична, викликає гарні сентиментальні почуття і тішить душу.

Власне, ми ж для того і ходимо у театр, щоб на якійсь час потрапити у інший світ – більш добрий, розумний і зрозумілий.

По суті сам спектакль являє собою бенефіс народної артистки України Євгенії Серебрякової та заслуженого артиста України Сергія Медіна. Інші учасники дійства досить майстерно створюють тло, на якому виблискують таланти двох наших зірок.

Серебрякова постає у доволі незвичному для себе, дещо грайливому на перший погляд, а насправді сповненому високої непобутової трагічності образі і виглядає у ньому максимально органічно і переконливо. Ніби ця роль насправді створена спеціально для неї. Ми досить давно не бачили приму нашого театрального цеху на сцені і тому вистава «Афінські вечори» — подарунок усім шанувальникам її непересічного таланту.

Незвичний теж, багатогранний і гнучкий трагікомічний образ створює і Сергій Медін. Цікаво, що його персонаж взагалі-то негативний, бо реалізує особисті комплекси і незакриті гештальти за рахунок власної доньки. Але робить це так напрочуд щиро, що у підсумку, коли він таки програє, йому починаєш співчувати.

Виконавцем цієї ролі у іншому складі є ще один чудовий актор — Олександр Середа. І це теж, безумовно, цікаво. І очевидно, що буде виглядати інакше, бо і Медін, і Середа, хоча обидва харизматичні, але все ж таки індивідуально несхожі один з одним митці.

Творці  дійства:

Режисер-постановник – Антон Меженін

Сценічне оформлення – Антон Меженін

Художник з костюмів — Любов Медвідь

Пластичне оформлення – Сергій Великодний

Художник з освітлення — Максим Рокін

Звукорежисер – Максим Криштоп

Дійові особи та виконавці:

Ганна Павлівна Ростопчина – народна артистка України Євгенія Серебрякова;

Людмила — Ганна Глазачева;

Борис Олегович – заслужений артист України Сергій Медін, Олександр Середа;

Наталочка – Анастасія Старосельська, Яніна Бабенко;

Антон – Олександр Михайлов, Юрій Кулик.

Джерело: медиа портал АТС creativpodiya.com