

Розпочався новий навчальний рік і учні повернулися до шкіл. Однак під час навчального процесу діти, на жаль, можуть зіткнутися з булінгом.
В освітньому середовищі булінг регулюється законодавством України, зокрема статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та законами про освіту.
За даними начальника відділу комунікації поліції Сумської області Володимира Крупецьких, на Сумщині ні протягом поточного року, ні у 2024 випадків булінгу правоохоронцями не зафіксовано.
Що стосується країни в цілому, за 2024 рік до секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини надійшло 123 звернення щодо булінгу в школах, що майже утричі більше, ніж у попередній рік.
За чотири місяці 2025 року Офіс освітнього омбудсмена отримав понад 50 скарг на випадки цькування та жорстокого поводження у закладах освіти.
Поліція протягом цього терміну оформила 130 протоколів за фактами булінгу — в середньому по 32 на місяць, що у півтора раза перевищує показники аналогічного періоду попереднього року. При цьому лише у близько 48% випадків суди ухвалили рішення за складеними протоколами. Для порівняння, у 2024 році за даними Opendatabot правоохоронці за 10 місяців зафіксували 219 таких випадків.
Найчастіше до протоколів потрапляють підлітки віком від 14 до 16 років.
Експерти наголошують, що реальна кількість випадків булінгу може бути більшою, адже частину інцидентів не виносять на офіційний рівень: адміністрації шкіл іноді приховують факти насильства, а батькам потерпілих або кривдників пропонують перевести дітей до інших закладів, щоб уникнути документального оформлення порушень.
Не всі конфлікти між учнями є цькуванням, проте важливо знати, що вважається булінгом і як діяти у таких ситуаціях. Про це розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.
Закон визначає булінг як дії, що вчиняються стосовно дитини або дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу і полягають у:
• психологічному - погрози, шантаж, принизливі погляди,
• фізичному - штовхання, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень,
• економічному - крадіжки, пошкодження одягу чи особистих речей,
• сексуальному насильстві - образливі рухи тіла, фільмування в роздягальнях, образи сексуального характеру.
Розрізняють також кібербулінг — цькування із застосуванням електронних комунікацій: залякування та шантаж через повідомлення в соцмережах, публікація фото та відео принизливого змісту.
Однак не завжди насильство в освітніх закладах є булінгом. До типових ознак булінгу належать:
• систематичність, тобто повторюваність,
• наявність сторін - кривдник, потерпілий, можуть бути спостерігачі,
• наслідком дій кривдника могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Булінг у школі тягне за собою штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
Якщо булінг вчиняється повторно протягом року чи групою осіб — штраф від 1700 до 3400 грн або громадські роботи від 40 до 60 годин
У випадку, коли булінг вчинила неповнолітня особа віком від 14 до 16 років, то відповідальність несуть батьки або опікуни — штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.
За приховування випадків булінгу керівниками закладів освіти передбачено штраф від 850 до 1700 грн або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Також у школах мають створюватися комісії з розгляду випадків булінгу, а керівництво навчальних закладів зобов’язане повідомляти поліцію та служби у справах дітей про кожен зафіксований інцидент.
Гідне ставлення у закладі освіти — це право кожної дитини. Якщо дитина стала жертвою або свідком булінгу, потрібно звернутися до адміністрації школи із заявою про факт булінгу. Можна повідомити про випадок до місцевого департаменту освіти чи поліції. Якщо ж випадки цькування загрожують здоров’ю або життю, потрібно звернутися до правоохоронців.
Гарячі лінії допомоги постраждалим від булінгу:
• Дитяча лінія: 116 111 або 0 800 500 225;
• Лінія з питань булінгу: 116 000;
• Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 800 500 335;
• Центр надання безоплатної правничої допомоги 0 800 213 103;
• функція «Повідомити про булінг» на сайті АІКОМ. Подати заяву можуть як батьки, так і самі діти, зокрема анонімно.
Якщо адміністрація закладу освіти, його засновник ігнорують проблему булінгу, можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:
• листом за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008
• на електронну пошту: [email protected]
• за номерами телефонів: 0 800 501 720, 044 299 74 08.
Кожна дитина може отримати безоплатно послуги юриста чи адвоката від системи надання БПД. Юристи роз’яснять права дитини, наприклад, як діяти у випадку булінгу та, за потреби, представлятимуть інтереси дитини в суді.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!
Кожна дитина має право на захист — і вдома, і в школі, і в будь-якому середовищі, де вона зростає. Та,...
Батьки школярки з Роменського району вимагають звільнення вчительки та позиваються до суду. Відповідачка каже, що родина тисне на неї, звинувачує...
На платформі Дія.Цифрова освіта вийшов новий освітній серіал про протидію булінгу...

