Практика держрегулювання цін не нова для України. Державне регулювання цін соціальної групи харчових продуктів внашій державі було скасоване рішенням уряду в липні 2017 року.

Головна причина зростання вартості продуктів – здорожчання енергоресурсів. Тому влада має долати причину здорожчання товарів, а не намагатися боротися адміністративними методами, запроваджуючи державне регулювання цін.

Крім того, розглядається можливість впровадження «продуктових талонів» у мобільному додатку «ДІЯ». Така пропозиція радника Президента з економічних питань Устенка щодо потенційного запровадження продуктових карток для малозабезпечених, які можна буде отримати через застосунок «Дія», взагалі виглядає відірваною від реального життя. Адже основна група людей, яка потребуватиме такої підтримки –  пенсіонери, які переважно не мають застосунку і смартфонів.

Падіння курсу гривні створює додатковий тиск на українські підприємства, які використовують газ у виробництві.

Водночас навіть у Нацбанку визнають, що вплив введення держрегулювання цін на інфляційні процеси буде досить обмеженим внаслідок того, що поточний інфляційний сплеск насамперед зумовлений зростанням собівартості продукції, а не значним розширенням чи бумом споживчого попиту.

Натепер в Євросоюзі підтримка виробників продуктів харчування є досить серйозною. Наприклад, Велика Британія під час пандемії знизила податок з 20 до 5% для закладів сфери розваг, готелів та закладів харчування. Німеччина ж знизила ПДВ з 19 до 7%.

Саме тому «УДАР Віталія Кличка» закликає уряд відмовитися від заздалегідь неефективних заходів, а розпочати роботу над активізацією ринкових механізмів зниження цін, створенням сприятливого інвестиційного клімату та стимулюванням вітчизняних виробників продовольчої продукції.

Українська влада має створювати нормальні умови для виробників, а не регулювати ціни на продукти.