Перші дні повномасштабного вторгнення росії для переважної кількості українців можна описати кількома словами: невизначеність, страх, безпорадність, паніка. Легше було тим, хто мав підтримку в родинному колі, від колег та друзів.

Самотні літні люди та особи з інвалідністю і в мирний час потребують сторонньої допомоги, а в перші дні повномасштабного вторгнення ситуація для таких українців була майже катастрофічною: магазини зачинені, аптеки не працюють, виття сирен.

Робота без жодних вихідних

Мешканці Сумської територіальної громади, чиє життя залежало від опіки соціальних працівників, не залишилися наодинці в ті страшні дні: в Територіальному центрі «Берегиня» не припиняли опікуватися такими людьми навіть в надскладних умовах перших днів «великої війни» - забезпечували підлеглих необхідним.

Місія допомагати вразливим категоріям населення не змінилася, але робити це в мирний час і у воєнний – суттєво відрізняється. Працювати доводилося тижнями без вихідних аби забезпечити добробут одиноких пенсіонерів та осіб з інвалідністю.

Директор територіального центру Інна Галіченко розповіла Данкору про роботу «Берегині» в складних воєнних реаліях.

З 24 лютого 2022 року змінилося для українців усе – життєвий уклад, можливості, цінності. Люди намагалися бути корисними, оглядалися, кому навкруги потрібна допомога. Не залишався осторонь і бізнес – кожен робив свій вклад.

«Знаєте, взагалі, люди стали гуманнішими, я хочу сказати, що в перші дні, коли працювали над забезпеченням тих, хто потребував підтримки, люди дуже допомагали - приносили все, що вони мали.
Мешканці громад поряд з Сумами, до яких не було блокпостів, привозили консервацію, картоплю, моркву, цибулю. Молоко бетонами привозив хлопець нам постійно, м'ясо передавали. Навіть птахофабрика давала живими курьми, які потім наші соціальні робітники дома різали, общипували, варили суп. Це було, знаєте, тоді просто щось таке…
За Косівщиною вже стояли блокпости, і ми декілька разів туди їхали за допомогою. То, коли ми туди їхали, ворожі БТРи проїхали мимо, дула були направлені на нас». 

Зі сторінки «Берегині» у Фейсбуці  

З перших днів повномасштабного вторгнення задля підтримки найуразливіших, започатковано програму, згідно з якою, зазначені особи отримують хліб.

Серед осіб, якими опікується терцентр є маломобільні й ті, хто мешкає у віддалених старостинських округах громади. Вони потребують допомоги в побуті. З оглядом на безпекову ситуацію, за місцем проживання таких людей виїздить мобільна соціальна служба: психолог, соціальний робітник, який допомагає прибирати, прати, готувати їжу. За потреби виїздить перукар й інші фахівці, які надають побутові послуги: порубка дров, косіння трави влітку.

Вимушена ізоляція людей з інвалідністю

Безпекова ситуація в місті, невизначеність та страх тримали людей, що залишилися в місті, по домівках.

Особи з інвалідністю, які вже багато років відвідують терцентр, і для яких це вже стало способом і сенсом життя, втратили можливість на спілкування в колективі, улюблені заняття у відділеннях та реалізацію себе в акторському мистецтві.

«З перших днів, дійсно, було страшно. Не так багато людей з інвалідністю, які відвідували «Берегиню», виїхало за кордон. Більше залишилося в Україні.
Ми були з ними постійно на зв'язку, постійно телефонували батькам, запитували, як справи, чи все добре. І потім ми вже відчули зворотні зв'язки, і вони почали говорити, що все - вже вони вдома не можуть бути.
Вони просто дзвонили й просили відкриватися, тому що вдома вже просто, як кажуть, рве на частини.
І після того ми почали дозволяти спочатку ненадовго відвідувати осередки. Дуже страшно було, бо ми все ж відповідаємо за життя.
Молодь з інвалідністю приходить, щоб попрацювати, поспілкуватися. Робота з такими людьми клопітка, це щоденна робота. Їх не можна вилучати - це їх особливість». 

«Наближаємо перемогу разом»

У 2022 році по всьому територіальному центру було започатковано акцію «Наближаємо перемогу разом». Ініціативу підтримала молодь з інвалідністю, працівники Центру та відвідувачі осередків.

Кожен робив свій вклад – допомагали як могли, вчилися тому, що за мирного життя не мало сенсу. Для оборонців шили захисні костюми, балаклави, в’язали шкарпетки та килимки, виготовляли окопні свічки. Навчилися плести рибальську сітку, яка стала основою для виготовлення маскувальних сіток.

Для поранених в лікарні шили спеціальну адаптивну спідню білизну. Виготовляли обереги.

Евакуація з прикордоння

Ще один напрямок роботи територіального центру – це внутрішньо переміщені особи. Така категорія громадян є в Сумах з 2014 року. Та з початком повномасштабної війни наплив збільшився, а у 2024 році з оголошенням масової евакуації з прикордонних громад, таких людей у Сумах збільшилося в рази.

Майже всі вони потребували допомоги, адже їм доводилося облаштовуватися з нуля на новому місті – все що наживалося впродовж життя, доводилося кидати через постійні обстріли та їхати, рятуючи своє життя та життя близьких.

Переважно мешканці прикордоння їхали з власних домівок із найнеобхіднішим та найважливішим, що завантажували у кілька сумок. Все інше евакуйованим намагалися знайти в містах прибуття. 

Зі сторінки «Берегині» у Фейсбуці 

Це допомога продуктами, речами повсякденного вжитку, одягом, побутовими послугами: постригтися, щось зашити-підшити. І такі люди, звісно потребують допомоги в адаптації та психологічній підтримці.

«Ми з ними працюємо, ми уявляємо, наскільки люди потребують постійної допомоги.
У банку одягу загалі у нас один місяць було 700 людей. Була Велика Писарівка, Білопілля. І в нас просто було під самий стелю речей б/в: одягу, взуття, посуду, самого різноманітного. Тут ми отримували й на гуртожитки везли. Це колосальна робота».

За підрахунками тільки минулого року звернулися до територіального центру за допомогою понад шість тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Підтримка партнерів

Вагому допомогу в роботі «Берегині» надають громадські організації та фонди. Це ремонти, обладнання, продуктові набори тощо.

У тісній співпраці з донорами терцентр розширює підтримку людей, які потрапили в складні життєві обставини внаслідок військової агресії з-поміж ВПО, осіб з інвалідністю та громадян похилого віку.

Для полегшення інтеграції та адаптації постраждалого населення на базі «Берегині» було відкрито соціальний простір, де люди отримують соціально-психологічну допомогу. Для відвідувачів є англійська мова, йога, проводяться майстер-класи, працює психолог. Це спілкування, якого людям не вистачає. 

Як зазначає Інна Галіченко, ще є плани співпраці з партнерами, аби соціальні послуги були доступні усім, хто потребує допомоги.

«Багато людей, які втратили домівки. Долі людей змінилися. На сьогодні також багато, навіть серед працівників колективу - сини, чоловіки на війні. Є вже загинули, на жаль, є в полоні, є ті, що пропали безвісти. І це дуже складно, тому що, дійсно, люди потребують допомоги й уваги, і якоїсь підтримки, а вони самі повинні допомагати іншим. Вони повинні самі йти й людям допомагати, і вислухати когось».

• Ця стаття стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Європейським центром свободи преси та медіа та спрямована на підтримку українських медіа. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!