Общество

Лариса Брежнєва

http://dancor.sumy.ua/articles/community/428127

26.07.2022 08:311814

Критичне мислення і холодна голова – як не вестися на фейки і дезінформацію

Україна як держава, її керівництво, а також суспільно-політичні процеси вже не перший рік у полі прицільної уваги російських агентів брехні і спотворення фактів. Ціла система тролів, ботів і пропагандистів працює з цією метою.

Війна особливо загострила ситуацію, адже інформація завдяки сучасним технологіям її створення і розповсюдження стала справжньою зброєю, яка може вбивати. Щоб не піддаватися інформаційному тиску і маніпуляціям, людина повинна надзвичайно тверезо і пильно аналізувати те, що потрапляє до її власного медіапростору.

Нині ми спостерігаємо, що кожен крок України на політичній, військовій, міжнародній арені супроводжують російські дезінформаційні потоки. Масовані хакерські атаки навіть призвели до кількох випадків зламу українських медіа і трансляції в них вигаданих росією новин.

Усі ці спроби мають на меті дезорієнтувати, посіяти паніку, тривогу, зневіру серед людей, змусити їх піддатися тиску і відмовитися від боротьби. Завдання фейкотворців – вплинути на людей через поширювану інформацію таким чином, щоби досягти бажаної для себе їхньої реакції та дій. Тому вони свідомо і виважено підмінюють, перекручують, спотворюють, вигадують події, а ще режисують коментарі та обговорення, щоб досягти свого впливу на аудиторії.

Завдання того, хто споживає інформацію, – зберегти своє емоційне і психологічне здоров’я та не потрапити на гачок маніпуляції. Залишатися стійким у своєму прагненні до боротьби і Перемоги, робити усе, що наближає Перемогу, на тому місці, де кожен може бути корисним.

Уміти критично осмислювати інформацію – важлива навичка для сучасної людини, яка споживає медіаконтент. Це важливо стосовно усіх способів поширення і отримання інформації.

Як захистити себе від неправдивої інформації і фейків

Розділяйте емоції та інформацію. Пасажі у фейкових новинах, що грають на емоціях, привертають значну увагу і часто відключають розум.

Обережно ставтеся до новин, які пропонують сенсації. Сенсаційний заголовок, велика кількість лайків і поширень створюють ілюзію достовірності.

Довіряйте інформації з офіційних джерел, верифікованих сторінок органів влади у соцмережах.

Звіряйте кожну тривожну новину з офіційними джерелами.

Перевіряйте інформацію, будьте уважні до деталей. Звертайте увагу на те, хто і коли її оприлюднив, звідки взялася інформація.

Пам’ятайте про точність, якої мають дотримуватися ті, хто поширюють інформацію. Джерела, дати, назви, імена експертів тощо мають бути чітко вказані без посилань на сумнівні матеріали і без загальних фраз на кшталт «експерти вважають».

Мисліть критично, ставте собі запитання до почутого/прочитаного/побаченого і шукайте на них відповіді із надійних джерел. Розрізняйте факти, оцінки, судження, коментарі.

Перевіряйте повідомлення і заклики.

Звертайте увагу на графічні елементи, наприклад символіку українських військових формувань, та ілюстрації, також на точність у написанні екаунтів і сайтів – їх можуть підробити.

Не менш важливою є власна інформаційна гігієна. Не проводьте увесь час за читанням соцмереж чи новин. Намагайтеся не залучатися до коментування емоційних постів – тролів ви не переконаєте.

Подумайте і про психологічний стан тих, хто читатиме ваші перепости. Не поширюйте інформацію емоційного характеру в соцмережах.

А для покращення власних критичних навичок мислення корисно буде пройти курс із медіаграмотності або ж розпізнавайння фейків і дезінформації, щоб розуміти, як ця «машина» працює.