Іван Кожедуб народився 8 червня 1920 року в українській селянській родині в селі Ображіївка (зараз Сумська область). Закінчивши у рідному селі семирічку, вступив у 1934 році до школи робітничої молоді в Шостці. Восени 1936 року розпочав навчання в Шосткинському хіміко-технологічному технікумі. Перші кроки в авіації Іван зробив у Шосткинському аероклубі.

Службу в армії розпочав 1940 року. У 1941 закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків, де працював інструктором.

З початком Вітчизняної війни разом з авіашколою був евакуйований на станцію Манкент Південно-Казахстанської області Казахської РСР. Після численних рапортів з проханням відправити на фронт його бажання задовольнили лише у 1943 році.

У березні цього ж року у складі дивізії прибув на Воронезький фронт. Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня, але невдало: його Ла-5 отримав пошкодження в бою. При поверненні ще й був обстріляний нашими зенітками. З великими труднощами льотчик довів винищувач до аеродрому і зробив посадку. Місяць літав на старих машинах. З травня 1944 року Іван Кожедуб воював на модифікованому Ла-5ФН (бортовий № 14), побудованому на кошти колгоспника-бджоляра Сталінградської області Василя Конєва. У той час це був найкращий радянський винищувач.

Іван Кожедуб - учасник Курської битви та за Дніпро, Нижньодніпровської, Корсунь-Шевченківської та Умансько-Ботошанської наступальних операцій, повітряного бою на ближніх підступах до Румунії в травні-червні 1944 року, Білоруської, Прибалтійської, Вісло-Одерської, Східно-Померанської, Берлінської наступальних операцій.

Бойовий рахунок молодший лейтенант Іван Кожедуб відкрив 6 липня 1943 року в ході битви на Курській дузі, збивши бомбардувальник Ju 87. Через місяць боїв отримав першу бойову нагороду - орден Червоного Прапора. До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника. Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів у небі Берліна. За всю війну жодного разу не був збитий. Хоча доводилося сідати в палаючому літаку на аеродром, укритий свіжими вирвами. В українця був свій забобон - перед вильотом завжди розмовляв з літаком, як з живим, і гладив його по фюзеляжу. Нашого земляка вважали найкращим асом СРСР і взагалі авіації союзників. Кожедуб був відмінним стрільцем і вважав за краще відкривати вогонь на дистанції 200-300 метрів, вкрай рідко зближуючись на меншу дистанцію.

Після війни працював на відповідальних посадах у Військово-повітряних силах СРСР, у 1950—1953 роках командував авіадивізією, що воювала в Північній Кореї. Кажуть, що генерал-майор Кожедуб, усупереч наказу не підніматися самому в повітря, не витримав і зробив декілька бойових вильотів. На посаді командира дивізії Кожедуб пробув до 14 лютого 1955 року, аж поки став слухачем авіаційного факультету Військової академії Генерального штабу, яку закінчив у 1956 році.

З 1964 року - 1-й заступник командуючого авіацією Московського Військового округу, з 1971 року працював у центральному апараті ВПС, з 1978 року — у групі генеральних інспекторів МО СРСР. Багато співрозмовників вказували, що Іван Кожедуб, незважаючи на сяйво зірок на погонах і грудях, на зіркову хворобу не хворів. Міг запросто зустрітися зі школярами, або з журналістами, охоче йшов на контакт. Часто його бачили в рідному селі і в Чугуєві, який відкрив для нього небо.

Помер легендарний льотчик 8 серпня 1991 року у себе на дачі від серцевого нападу. Похований у Москві на Новодівочому кладовищі.

Тричі Герой Радянського Союзу Іван Кожедуб нагороджений двома орденами Леніна та «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» II і ІІІ ступенів. Кавалер семи орденів Червоного Прапора, Олександра Невського та двох Червоної Зірки, Бойового Червоного прапора МНР.

Іван Микитович - Почесний громадянин міст Суми, Шостка, Чугуїв, Куп'янськ, Бєльці та інших. 1949 року Герою в рідній Ображіївці відкрили пам'ятник роботи Євгена Вучетича, який одночасно працював над меморіалом Воїну-визволителю в Берліні. Ще за життя в Новій Гвінеї була випущена поштова марка з його портретом.

Легендарний Ла-7 (бортовий № 27), на якому воював Герой, експонується в музеї ВВС у Моніно під Москвою. Також ім'ям Івана Кожедуба названий парк в місті Суми, біля входу якого встановлено пам'ятник льотчику, а також вулиця в Москві.

Напередодні 85-річчя з дня народження видатного льотчика в рідному селі була встановлена стела на місці батьківської хати Кожедуба.

Ім'я Тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба носить Харківський університет Повітряних Сил, а також Шосткинський хіміко-технологічний коледж. 8 травня 2010 пам'ятник Кожедубу відкрито в Парку Слави у Києві. 8 червня 2010 року в місті Шостка в ознаменування 90-річчя Героя було встановлено бюст біля музею Івана Кожедуба. 12 листопада 2010 року пам'ятник Кожедубу був встановлений і на території Харківського університету Повітряних Сил.

Сумська облрада