Невимовний жаль та туга поселилися сьогодні на найдовшій вулиці міста Буринь – тут вийшли прощатися зі своїм захисником рідні, близькі, родичі, однокласники, колишні співробітники, сусіди, далекі знайомі і просто перехожі, які схилилися на коліна перед пам’яттю ВОЇНА.

Адже Миколу Білоуса знають у Бурині, як вірного товариша, люблячого батька, надійного працівника, який за будь-якої погоди, працюючи на «швидкій допомозі» разом із медиками рятував чиєсь життя. Буринські оселі завдяки саме старанним рукам Миколи Григоровича набували ошатного, сучасного ремонту.

– 24 лютого Микола Григорович вступив до тероборони. Війна застала його у Києві, де він саме працював. Із перших днів Микола Григорович у теробороні захищав столицю, а далі за направленням одного із Київських військкоматі відстоював незалежність країни на Харківському напрямку, – у своєму прощальному слові розповідав про воїна Буринський міський голова Віктор ЛАДУХА. – Ми пишаємося нашими захисниками, схиляємо голову перед їх мужністю і звитягою.

Друзі, однокласники висловлювали найсвітліші і найкращі спогади у розповідях про Миколу Григоровича, у вірші, складеному на його честь.

Церемонію прощання із Героєм провів настоятель Храму святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії отець Димитрій.

Солдату, воїнові Миколі Григоровичу Білоусу у грудні, у День святого Миколая, виповнилося б 58 років…

Похоронили захисника Миколу Білоуса на Алеї Героїв із дотриманням усіх правил ритуалу прощання із захисником України, за яку вів віддав найдорожче – своє життя.

Вічна слава МИКОЛІ БІЛОУСУ!

Вічна слава захисникам України!

Буринщина сумує разом із родиною бійця…