Провести Олександра в останню путь зібралось багато людей, земляки ставали на коліна і утворили коридор пошани, який простягнувся на сотні метрів. Страшна звістка прийшла в Орлівку в понеділок, 20 червня, - розповідає пані Юлія, двоюрідна сестра військовослужбовця, пише Суспільне.

"Він не виходив на зв’язок три дні, а потім його бригада все виклала. Ми зв’язались з військкоматом, приїхав його представник і нам все розказав. Нема слів просто, ніхто не очікував такого. Ми з Сашею постійно спілкувались, ми постійно у бабусі були разом, все робили разом. Я не знаю, як тепер без нього. З самого дитинства він любив і пожартувати, і все, що попросиш робив, ніколи поганим словом не називав", - говорить жінка.

Інша двоюрідна сестра бійця, Оксана, згадує їх останню розмову телефоном. Каже, що хлопець випромінював впевненість, мабуть, не хотів, щоб рідні за нього переживали.

"Він сказав: "все нормально, скоро вже додому, не переживайте, бабуся хай не переживає", бо вона і не знала, де він знаходиться, знали лише ми, і постійно переживали. А тут - раз, і слухавку ніхто не бере. Він був дуже хороший, добрий", - згадує пані Оксана.

Олександр уклав контракт зі Збройними Силами України два роки тому. Тоді хлопець тільки закінчив Свеський аграрний ліцей, розповідає однокласник загиблого Микита.

"У нас клас був маленький, сільська школа, всі дуже дружні були. Знаю його буквально з п’яти років - з часу, коли ще підготовча група у нас була. Постійно ми спілкувались. Я знав, що він пішов у армію, провели його добре. А буквально тиждень тому дізнався цю жахливу новину, дуже боляче і скорбно", - говорить він.

Директорка Орловської школи Людмила Цементова викладала у класі Олександра фізику. "Запам’ятався мені він спокійним і лагідним, завжди виконував всі доручення, ніколи не сперечався, а навчався по своїм можливостям. Пам’ятаю, що подобалось йому виконувати практичні завдання, де треба було щось майструвати, щось виготовляти, щось вимірювати", - згадує вона.

З 2014 року це вже другий орлівчанин, який віддав життя за Україну, - каже староста Орлівки Володимир Гончаров. Він також розповів, що загалом із села 25 чоловіків наразі захищають Батьківщину.

Село Орлівка з 2019 року відноситься до Свеської громади, яка з початку повномасштабного вторгнення втратила на полі бою вже трьох своїх мешканців.

Автори - Олександр Соломко, Олена Рашевська