Чоловік пішов воювати за свою рідну землю ще у 2014-му. Як тільки росіяни почали наступ на Донбасі, Сергій не чекав повістки, пішов у військкомат сам. Залишив роботу в місцевому сільськогосподарському підприємстві і поїхав на війну. пише Білопілля.сіті.

Яким односельчани запамʼятають воїна

Через рік Сергій повернувся з Донеччини у Нові Вирки. Вдома його чекали мама та дві молодші сестрички й четверо братів. Чоловік був найстаршою дитиною у багатодітній родині й надійним помічником для батьків.

"Роботящий, скромний, завжди допоможе. А як його любили молодші… Він для них був прикладом і водночас найкращим другом", – згадують сусіди.

Сергій завжди брав активну участь в усіх сільських заходах: чи то футбол, чи інші змагання. Не відмовляв і в допомозі сільській раді.

Фото з Дня села Нові Вирки 2017 рік, нагородження учасників АТО. Сергій – зліва.Автор: Фото з архіву редакції "Білопільщини"

Повернувся на фронт

Після повернення з війни Сергій завжди згадував бойових побратимів та товаришів. І не міг довго сидіти у селі, повернувся до них.

Перший контракт підписав у 2016 році, другий – у 2020.

18 червня на Донеччині в результаті ворожого артобстрілу Сергій отримав тяжкі поранення. За його життя боролися лікарі, але травми виявилися не сумісні з життям.

"Його тюльпан до цього часу згадую...У 2020 році, вже під час служби, Сергій перерахував кошти у місцевий Будинок культури й попросив, щоб на 8 Березня всім присутнім на святі жінкам від його імені вручили по тюльпану… У мене аж сльози навернулися від такого вчинку нашого хлопця. А зараз важко уявити, що ми вже не побачимо і не поспілкуємося з нашим Сергієм", – каже жителька села Галина Воліна.

Нововирківський старостат висловлює глибокі співчуття родині Дермельових і подяку за виховання справжнього захисника України.