Закінчив 9 класів Герасимівської школи І-ІІ ступенів Роменської міської ради, продовжив навчання у Роменській ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 і у 2008 році став її випускником.

У 19 років хлопець втратив батька, але не зламався… Добрий, працьовитий, щирий, відповідальний юнак став опорою для мами, годувальником для сім’ї.

У 26 років він підписав контракт із ЗСУ і став професійним військовим. З майбутньою дружиною познайомився під час несення служби в АТО. Анна також військовослужбовиця, яка на даний час воює.

Молоде подружжя мріяло облаштувати сімейне гніздечко на батьківщині Анни, у селі Чумалі Збаразької громади, але не судилося…

До війни В’ячеслав проходив службу у 44-ій окремій артилерійській бригаді у Тернополі. У минулому році підписав контракт з 10-ю окремою гірсько-штурмовою бригадою, що базується в Коломиї. 

Коли почалася широкомаштабна війна, хлопець без вагань пішов захищати від російських окупантів рідну землю.

9 травня наш земляк встиг відсвяткувати своє 32-річчя. Але на жаль, клята війна підло обірвала молоде життя…

1 червня військовий сапер, молодший сержант В’ячеслав ВЛАСЕНКО загинув під час виконання бойового завдання на Бахмутській трасі, що на Донеччині.

Кращі сини і доньки України віддають своє життя у боротьбі з рашистами, зупиняють своїми тілами ворожі кулі та снаряди.

7 червня рідні, друзі, побратими назавжди провели захисника України в останню дорогу у Чумалях на Збаражчині. Біль, смуток… 

Наш біль – нестерпний. Адже гинуть відважні, патріотичні, молоді українці. Жодними словами не вгамувати пекучий біль втрати та не загоїти рани в душі. Світлий спомин про мужнього Героя-земляка В’ячеслава, який загинув у бою за незалежність України з російським окупантом, залишиться в наших серцях назавжди. Його друзі та знайомі пам’ятатимуть його життєрадісним, усміхненим та завжди на позитиві. Таким він був завжди.

У скорботі та молитві низько схиляємо голови вшановуючи пам’ять вірного сина України.

Ми будемо пам’ятати про загиблого воїна В’ячеслава ВЛАСЕНКА і всіх українських військових, які загинули, захищаючи від ворога нашу Україну. Пам’ять вічна і дяка уклінна. Наш земляк віддав за Україну найдорожче – своє життя.

Приносимо, щирі співчуття рідним, друзям і близьким воїна! Нехай Господь кріпить поранені серця дружини та мами. 

Вічна пам’ять і слава Герою!

Слава воїну – захиснику України!

Слава Україні!

За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики РМР