Ці слова стали причиною безлічі припущень про те, на що хворів римський диктатор. У Цезаря була мігрень, гіпоглікемія, стрічковий черв'як - ось лише деякі припущення. Найчастіше, однак, вважається, що диктатор страждав від morbus comitialis - так латиною називали епілепсія.

Нову теорію запропонували Франческо Галассі (Francesco Galassi) і Хьютан Ашрафян (Hutan Ashrafian) з Імперського коледжу Лондона. Вони вважають, що у Цезаря було серцево-судинне захворювання, яке призводило до інсультів. За словами Франческо Галассі, щоб краще зрозуміти стан здоров'я диктатора, вони переглянули письмові грецькі і римські джерела - як літературні, так і медичні. При цьому вони активно консультувалися з експертами в цій галузі з Італії, Великобританії і США. "Ми відмовляємося приймати діагноз" епілепсія "апріорі", - сказав дослідник.

Епілепсія була добре відома в Стародавньому Римі - її симптоми часто зустрічаються в письмових джерелах. Тому дослідники вважають, що якби Цезар дійсно страждав від епілепсії, то письмових свідчень про це було б набагато більше.

Головний біль, запаморочення і падіння можуть вказувати на параліч кінцівок. Разом з порушеннями ходи, чутливості і непритомністю вони можуть вказувати на інсульти. Депресія і зміни особистості також можуть бути пов'язані з інсультами, говорить Франческо Галассі.

Автори роботи зазначають, що ключем до розуміння здоров'я людини часто є сімейна історія. Пліній Старший згадує про раптову смерть батька Цезаря та іншого близького родича. Ці смерті можуть бути пов'язані з серцево-судинними захворюваннями, вважають дослідники. За словами Франческо Галассі, він і його колега вважають, що мікроінсульти почалися у Цезаря незадовго до його смерті, в 46 р до н.е. або трохи раніше.

Баррі Стросс (Barry Strauss) з Корнельського університету (США), автор однієї з останніх книг про смерть Цезаря, каже, що теорія про серцево-судинне захворюванні Цезаря звучить інтригуюче, однакне змогла його переконати. Історик зазначає, що хвороба диктатора почалася в Кордові, ймовірно, цьому передувала якусь подію, наприклад, травма голови. Подібне поранення могло призвести до неврологічних проблем. Крім того, повідомляється, що Цезар швидко приходив до тями після нападів. Це робить епілепсію найбільш імовірним діагнозом, вважає Баррі Стросс.

Якщо у диктатора були мікроінсульти, то чому Плутарх пише про епілепсію? Це не обов'язково означає, що історики не знали про інсульти. Швидше за все, вважають Франческо Галассі і Хьютан Ашрафян, Цезар і Октавіан сприяли поширенню чуток про епілепсію, оскільки вона вважалася "священною хворобою". Епілепсія Цезаря могла "працювати" на божественний образ диктатора. Однак Баррі Стросс каже, що такий діагноз не був вигідний Цезарю: римляни вважали епілепсію поганою прикметою, а "Гіппократівський корпус" (зібрання античних медичних текстів) вказує, що епілепсія - це не священна хвороба.

При цьому Баррі Стросс відзначає, що теорії можуть доповнювати одна одну. Коли він готував свою книгу, він консультувався з неврологами, і вони розповіли йому, що інсульти і травми можуть бути факторами ризику для розвитку епілепсії. Враховуючи, що навіть сучасні технології не завжди дозволяють підтвердити або виключити епілепсію, "ми не можемо бути впевнені в діагнозі через 2000 років після нападу" укладає історик.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!