Як склалося життя уродженця Сумщини, якому довелося втікати з України, і про якого донині нічого не було відомо, - у матеріалі Суспільного.

Хто такий Микола Харитоненко

Микола Харитоненко народився наприкінці ХІХ століття у селі Стара Рябина на Сумщині. Після 1923 року, коли він з групою вояків армії УНР перейшов на територію Польщі, доля його була невідома. Завдяки дослідниці з Австралії, відкрились невідомі сторінки історії нашого земляка.

У Державному архіві Сумської області зберігається метрична книга Миколаївської церкви села Нова Рябина Богодухівського повіту Харківської губернії за 1897 рік. Тут зафіксовано, що народився Микола, батьки - "селянин Аркадій Олексійович Харитонов із села Покровки Курської губернії Старооскольського уїзду та законна дружина його Євдокія Володимирівна", - розповіла провідний архівіст Інна Кузьменко.

Хрестили майбутнього підполковника УНР 123 роки тому в Свято-Миколаївській церкві села Рябина. Раніше тут було два села – Стара Рябина, де народився Микола Харитоненко, та Нова - де зараз стоїть храм. Місцеві сьогодні пам’ятають тільки інших Харитоненків – діячів радянської доби.

У бібліотеці Великої Писарівки, колишньому райцентрі, до якого відносилася Рябина, про земляка знають з книги "Сумщина в боротьбі", виданої 2018 року за авторства Романа Коваля, Віктора Моренця та Юрія Юзича.

Фрагмент книги "Сумщина в боротьбі"

"Брав участь у визвольній боротьбі, підполковник армії УНР. Останні роки проживав у Новій Зеландії, там і похований. І от як побачили зараз інформацію в "Данкорі", то побачили, що знайшли його могилу в Новій Зеландії. ", - розповіла директорка Великописарівської бібліотеки Зінаїда Грабарь.

Козацький хрест на цвинтарі в Новій Зеландії

Могилу випадково знайшла Наталія Пошивайло-Таулер. Сама вона родом з Полтавщини, більше 20-ти років тому переїхала до Нової Зеландії, а нині мешкає в Австралії. Є регіональною віцепрезиденткою Світового Конґресу Українців у Південній півкулі. Біографію Миколи Харитоненка почала вивчати з 2003 року, коли на цвинтарі міста Веллінгтон, столиці Нової Зеландії, побачила українську могилу.

Фото з архіву Наталії Пошивайло-Таулер

Суспільне зв'язалося з Наталією скайпом.

"Де там та Нова Зеландія, де там вітром обдуваний Велінгтон і стоїть цей хрест козацький, Це досить вражаюче – мурашки по шкірі. Я не знала, хто ці люди, бо навіть донька Миколи Харитоненка, вона не говорила про якісь досягнення батька, як вояка УНР, тому що він ніколи про це не говорив. Ніхто не хотів ділитися своїм політичним підґрунтям, тому що це було небезпечно. Агенти КДБ були скрізь, навіть у Новій Зеландії", - розповідає Наталія.

Газета "Свобода". США. 1956 рік.

Після закінчення Другої Світової українських політемігрантів розподіляли до інших країн – подалі від СРСР, каже пані Наталія. На ірландському пароплаві "Дундалк Бей" 28 червня 1949 року 90 українців через 38 діб дісталися з Європи до Веллінгтону.

У Новій Зеландії Микола Харитоненко також вів активну діяльність, говорить Наталія Пошивайло-Таулер.

Фото з архіву Наталії Пошивайло-Таулер

"Голос був просто неймовірний, він заснував хор і очолював, і це було надбання громади, тому що вони всі дуже тішилися цими виступами, і на радіо їх дуже часто запрошували виступати у Велінгтон", - розповідає Наталія.

Він мав двох дітей – прийомного сина та рідну доньку Оксану, яка народилась ще в Польщі, у місті Каліші.

"Багато розповідала про табір в Каліші, де вони прожили досить довгий час. Там був український клуб, школа, церква і я потім вже, продовжуючи ці дослідження, знайшла інформацію, що Микола Харитоненко був головою, якби, кредитної спілки - Спілки взаємодопомоги. В Каліші він працював вчителем української мови і математики", - розповідає дослідниця.

Сумщина і видатні діячі України початку ХХ століття

Кандидат історичних наук, доцент Сумського державного університету, дослідник історії періоду Української народної республіки Валерій Власенко говорить, що Сумщина дала багато яскравих особистостей молодій українській республіці.

"Членам уряду Сергій Тимошенко - архітектор, міністр шляхів і сполучень. Завідувач дитячою лікарнею Святої Зінаїди – Олекса Білоус, він був міністром охорони здоров’я за часів Директорії, за Симона Петлюри. Василь Філонович очолював Сумський курінь українських січових стрільців, який відступав у 1919 році з Сум аж до Житомира. Микола Прокопович-Василенко – виконувач обов’язки прем’єр-міністра за часів Павла Скоропадського. В розробці гербу українського за часів Центральної ради – Георгій Нарбут, Василь Кричевський", - розповів історик.

В Україні Микола Харитоненко прожив 26 років. У 1923-му він з групою вояків армії УНР перейшов на територію Польщі, після чого про його долю донині нічого не було відомо.

Автор - Ігор Стрельцов