У холодних стінах храму Покрови Пресвятої Богородиці краснопільські жінки моляться про безпечне повернення своїх солдатів з передової. На кшталт багатьох інших сіл по всій Україні, Краснопілля на Сумщині — практично стало пусткою, що стосується молодих чоловіків. Про це йдеться у спецрепортажі австралійського видання АВС, переклад якого пропонує Foreign Ukraine.

«У нас ще є чоловіки, але вони старшого віку. Молодих людей поменшало, тому що їх багато на фронті», — розповідає місцевий парафіяльний священик отець Іван Малюк.

Краснопілля — це сільська громада у Сумській області.

Селище знаходиться за 15 кілометрів від російського кордону і у межах досяжності обстрілу армії президента Росії Владіміра Путіна.

На початкових етапах повномасштабної війни Краснопілля було оточене російськими військами, проте не окуповане.

Жінки у церкві Покрови Пресвятої Богородиці сподіваються, що їх чоловіки повернуться додому/ Фото: Shaun Kingma

Місцеві цивільні сформували батальйони, які витіснили російську армію з цього району.

Зараз багато з них служать у війську на південній лінії фронту.

У власниці місцевого магазину Тетяни син та чоловік служать в армії.

«Мені здається, що у кожної другої жінки чоловік служить у Збройних силах. Це село маленьке, ми всі знаємо один одного. У кожній родині хтось служить», — зазначає вона.

Жителі Краснопілля багато чим пожертвували, захищаючи свою батьківщину.

З моменту вторгнення у лютому 2022 року, загинуло близько 50 осіб із приблизно 20 000 населення.

«У нас зросла кількість поховань молодих чоловіків у віці від 25 до 35 років майже кожного тижня, навіть двічі на тиждень», — каже отець Малюк.

Фотографії загиблих виставлені у місцевому культурному центрі.

Деяким з них лише 18 років.

Отець Іван Малюк / Фото: Shaun Kingma

«Це наші хлопці, наші захисники»

Олександр Моцний — редактор краснопільської газети «Перемога».

Він обов’язково відвідує похорон кожного солдата і віддає данину поваги їхньому життю у ЗМІ.

«Це наші хлопці, наші захисники. Як я можу про них не писати? Вони віддали свої життя за Україну, за краснопільський район. Якось один політик сказав: Я не хочу, аби ці смерті були лише статистикою. Це була конкретна жива людина. Мій обов’язок — розповісти історії цих хлопців та дівчат», — каже Моцний.

Журналіст вважає, що для історії також важливо, аби він правдиво задокументував, як жили і помирали солдати з цього регіону.

Олександр Моцний / Фото: Shaun Kingma

«Нашій газеті – 93 роки, і, ймовірно, вона існуватиме ще 100 або 200 років після нас. Одного разу наступні покоління переглянуть наш архів й так само згадають нас, як ми пам’ятаємо героїв Другої світової війни», – вважає Моцний.

У той час як Міністерство оборони України стверджує, що близько 60 000 жінок служать у Збройних силах, з них близько 5000 беруть участь в активних бойових діях, більшу частину бойових дій як і раніше ведуть чоловіки.

Враховуючи, що на передовій перебуває так багато чоловіків працездатного віку, місцеві підприємства Краснопілля насилу знаходять працівників.

Місто, яке чекає повернення своїх чоловіків

Сергій Миронов — директор краснопільського хлібозаводу. Після вторгнення РФ йому стало важко знайти водіїв доставки й продавців.

«Ми залучили пенсіонерів, які вже не можуть йти на війну», — каже він.

Миронов, як депутат селищної ради намагався допомогти місцевій сільській громаді впоратися із втратою робітників чоловічої статі.

Сергій Миронов

Моцний каже, що сільськогосподарський сектор Краснопілля постає перед низкою проблем через війну.

«Основні надходження до бюджету від сільгоспвиробників. Після того як чоловіків мобілізували, це стало проблемою. Земля не обробляється, і це заохочує міграцію. Йдеться не лише про мобілізацію, але й про близькість до кордону. Поля заміновані й обстрілюються. У нас були випадки, коли вибухали зернозбиральні комбайни, загинув один фермер, він підірвався на міні при транспортуванні зерна, вирощеного ним самим», – розповідає Моцний.

У грудні 2023 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що військові хочуть, аби парламент схвалив мобілізацію ще 500 000 цивільних осіб для служби у Збройних силах.

Згідно з останніми повідомленнями, середній вік українських солдатів нині вище 40 років, а законопроект, що знаходиться на розгляді парламенту, спрямований на зниження віку тих, хто може бути мобілізований, з 27 до 25 років.

Україна не надає даних про своїх загиблих або поранених, але добре відомо, що втрати зросли після літнього контрнаступу.

Оскільки експерти припускають, що війна може затягнутися до 2025-го року, такі селища, як Краснопілля, ймовірно, опиняться під тиском необхідності відправити ще більше чоловіків на війну.

Для тих, хто залишається, болісним є очікування возз’єднання зі своїми близькими.

Тетяна / Фото: Shaun Kingma

Голос Тетяни тремтить, а очі наповнюються сльозами, коли вона розповідає про те, як це буде, коли чоловіки з її села зможуть повернутися додому.

«Кожна дружина чекає цього, мріє про це. Кожна мати, кожна дружина, кожна дитина мріють побачити своїх батька та матір вдома. Ми дуже сподіваємося на це, всім серцем і всією душею», – резюмує Тетяна.

Перекладач: Олександр Колодюк