Вижимки з роздумів Миколи Штурма щодо діяльності громадських організацій в Україні («Тимурівці навиворіт» та інш.)  

Громадські організації в Україні існували ще за часів Радянського Союзу. Само собою зрозуміло, що діяльність переважної більшості з них була жорстко централізованою, вкрай несамостійною і мало нагадувала справжнє громадянське суспільство. Через заборону опозиційної політичної діяльності довгий час вони обмежувались культурними, екологічними чи економічними напрямами роботи. З точки зору тоталітарної держави, активна діяльність громадських утворень носила загрозливий національній безпеці характер.

«Перебудова» з її гласністю та плюралізмом сприяла виникненню в Україні незалежних громадських організацій. Першими на політичній арені заявили про себе дисидентські правозахисні групи, що стежили за дотриманням гуманітарної частини Гельсінських угод 1976 року. Влітку 1988 року Українська Гельсінська Спілка (УГС) оприлюднила «Декларацію принципів» і почала діяти не як суто правозахисна, а як політична організація...З того часу кількість громадських об'єднань в Україні почала неухильно і стрімко зростати. В 1991 році в країні діяло близько 300 організацій, у 1996 – понад 12 тисяч, у 2000 – близько 27 тисяч, а на сьогодні – більше 50 тисяч. Як часто буває в українських реаліях, кількість далеко не завжди означає якість: за експертними оцінками активно діють лише біля 5 тисяч.

Україна не оточила себе непроникним муром, тому внутрішні події та загальна ситуація у різних сферах не залишаються поза увагою світової спільноти. Часто ця увага носить надокучливий характер і є абсолютно зайвою, але зараз про інше. Країни ЄС, куди так наполегливо пробирається  і Україна, зацікавлені у сталому розвитку України як правової держави та готові надавати необхідні ресурси для вирішення проблем у різних галузях – від транскордонного співробітництва до захисту кажанів. За оцінкою національних експертів, серед країн Східної Європи Україна отримує одну з найбільших часток міжнародної допомоги. Кожна миша прекрасно знає, що сир буває безплатним тільки в місцях, небезпечних для здоров'я та життя...

Де гроші, там і суперечки. Протягом кількох останніх років не припиняється потік звинувачень з боку представників уряду та депутатського корпусу на адресу громадянських інституцій у неефективному використанні донорської допомоги. При чому остання розглядається як така, що інколи переслідує цілі, що можуть становити загрозу національній безпеці. Для характеристики ситуації навіть був створений спеціальний «термін» – грантожерство. І диму без вогню не буває…

Візьміть хоча б для прикладу гнівні коментарі виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» Євгена Бистрицького і цькування в соціальних мережах на адресу  лідера Партії регіонів у Верховній Раді Олександра Єфремова, який «посмів» звинуватив «неурядові, закордонні» організації у підготовці дестабілізації після парламентських виборів у жовтні 2012 року.
(нагадаємо, що рік тому Єфремов вже заявляв про виділення грошей на революцію в Україні. Однак, тоді він був більш конкретний, пред'явивши звинувачення безпосередньо Джорджу Соросу. «У мене навіть є дані, що і Сорос виділив певні кошти для того, щоб підготувати у нас в Україні певну групу молодих хлопців, які могли б за варіантом північної Африки запускати будь-які проекти, які є. Це є, і це готується»).

За матеріалами тижневика «Дзеркало тижня» лише Європейська комісія і Рада Європи протягом 2009-2010 рр. реалізували в Україні шість проектів у сфері верховенства права та захисту прав людини. Крім них, інші донори здійснювали допомогу за більш вузькими напрямками: USAID – розвиток судової системи (у 2010 р. бюджет для України становив 96 млн. дол. США, у тому числі на Програму розвитку громадянського суспільства – 15 млн.); ОБСЄ, CIDA, SIDA, Департамент юстиції США – підтримка системи кримінальної юстиції; датська програма MATRA, Інститут відкритого суспільства – доступ до правосуддя. До кола постійних донорів входять уряди США, Великої Британії, Нідерландів, Німеччини, Канади, Швейцарії, Швеції, Японії, а також Програма розвитку ООН. Серед приватних донорів найпомітнішу роль відіграють такі благодійні інституції, як Фонд Джорджа Сороса та Фонд Чарльза Стюарта Мотта.

Загалом понад 30 агенцій-донорів сприяють розвиткові демократії, покращанню стану справ у галузі дотримання прав людини та інших проблемних сферах в Україні. Європейський Союз упродовж 2010–2011 рр. підтримує Україну шляхом реалізації близько 250 проектів.

Прекрасно знаємо, що всі гранти, транші та інші способи фінансування українських урядових програм та проектів передбачають виконання різних умов, котрі додають в бочку меду більше, як ложку дьогтю. Якщо умови висунуті державі більш-менш широко розголошуються, то за яких обставин свої гранди отримують НУО, залишається тільки здогадуватись. Крім того, простежується певна несправедливість: українські НЕУРЯДОВІ організації таким чином впадають у фінансову залежність від УРЯДІВ інших держав. І від цієї залежності в першу чергу може постраждати саме Україна.

Іще одне. Інформаційна безпека є вагомим елементом безпеки національної. Проте її важливість не обмежується захистом електронних баз даних, протидією витокам інформації чи контролем за збереженням позитивного іміджу держави в мас-медіа. Особливого значення набуває діяльність вітчизняних журналістів – чим більше вони незалежні від держави, тим краще. Проте, ціна тієї незалежності теж має значення.

Наприклад, народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко вважає, що влада програє інформаційну війну через журналістів, підготовлених на кошти західних грантів. Про це вона заявила в інтерв'ю газеті «Киевский телеграф»: «Якщо наші журналістські навчальні програми фінансуватимуться соросоподібними, то ми й далі програватимемо інформаційні війни». За її словами, «навчати журналістів за чужі гроші рівнозначно вирощуванню іноземної армії у власній державі».

Зрозуміло, що таке красномовне порівняння не позбавлене логіки. При всій повазі до громадянського суспільства та визнанні необхідності існування його інститутів, залишається певне побоювання того, що окремі з них здатні відіграти роль «п'ятої колони». Хто платить гроші, той замовляє музику! Було б занадто наївно думати, що абсолютно вся допомога надається нам безкорисливо – фінансування українських НУО іноземними урядами 100% явно чи неявно переслідує досягнення їхніх власних цілей.

В умовах складності проведення збройної інтервенції в Україну чи інші пострадянські держави, чим діяльність НУО та хитре застосування інформаційних технологій – чи не спосіб запровадити демократію потрібного формату? Дійсно, є над чим замислитись.

В підтвердження цьому, думаю,  слід буде звернути увагу, особливо  напередодні та під час виборів до парламенту, хто і на кого «литиме бруд», в тому числі в Сумському регіоні. Побачимо, як відпрацьовуватимуть «грантові надходження» відомі в регіоні «експерти з різних питань» Очкалови, Медуниці, Хоруженкі та інші «глашатаї демократичних свобод». Хоча вже і зараз їх «незалежні думки» чуть чи не кожного дня, і спрямовані вони лише на деструктив.   

Як не погодитись з Миколою Штурмом, «тимурівці» вони, але «навиворіт».

 

Гость написал:

. Побачимо, як відпрацьовуватимуть «грантові надходження» відомі в регіоні «експерти з різних питань» Очкалови, Медуниці, Хоруженкі та інші «глашатаї демократичних свобод». Хоча вже і зараз їх «незалежні думки» чуть чи не кожного дня, і спрямовані вони лише на деструктив.   

Слыы, умник. Ты здесь наворотил черти чё! Ты хоть сам понял, чё сказал? И причем здесь тимуровцы? Чудаки на чистую воду выводят прохиндеев и негодяев, а ты их клеймишь. 

На счет каких-то грантов.. А кто тебе мешает их выиграть? Дерзай.

Или московские денежки (куча финансируемых кремлем в Украине программ) не предусматривают  развития общественного сектора, укрепления демократических принципов, борьбы с коррупцией и т.д.?

Так, что тимуровцы (которые ведомые "нищим" Симоненко, в Верховной Раде сейчас сиамские близнецы с проклятыми буржуинами-капиталлистами) это скорее ближе к тебе, коль ты скоро так рьяно защищаешь всякого рода криминальную шушару, прикрываясь тв-шными комунячими персонажами.

Вот и вышло, что ты "ПЕРЕВЕРТЫНЬ". Только атмосферу портишь и покрываешь зло.

Cогласен с фигура.  

И вообще складывается впечатление, гость от 22.03.2012 00:17 так и мечтает, чтобы закрыть глотку последним, кто с условиях диктатуры на это еще способен, т.е. общественным организациям. 

Точно. Оборотень.