Іще один випускник… Іще одна меморіальна дошка…

Війна поділила наше життя на «до» і «після». Раніше, традиційно, влітку на подвір’ях навчальних закладів збирались випускники різних років, щоб зустрітись після довгої розлуки, згадати шкільні роки, обговорити успіхи, поділитися життєвими новинами, радіти зустрічі з учителями та друзями юності. Ці літні дні наповнювались щирими обіймами, сміхом і ностальгією.

Та сьогодні ці зустрічі мають зовсім інший відтінок. Замість радісного гомону – хвилини мовчання. Замість веселих спогадів – сльози і біль втрат. Випускники й педагоги збираються, щоб вшанувати пам’ять своїх однокласників, учнів, які не повернулися з війни.

Шкільні подвір’я тепер все частіше стають місцем скорботи і вдячності. Життя після війни вже ніколи не буде таким, як раніше.

Денис Бондаренко, 2002 року народження, загинув 5 червня 2025 року, виконуючи свій військовий обов’язок. Молодий, сильний, сповнений мрій і любові до життя — він пішов захищати країну, розуміючи, що може не повернутись. Та не міг залишитись осторонь.

На шкільному подвір’ї зібралися рідні, друзі, вчителі, представники влади та громади. У кожному погляді — сльози, в кожному слові — щем.

Виконуюча обов’язки міського голови Світлана ГОРОШКО із хвилюванням у голосі виголосила офіційну промову, висловлюючи щирі співчуття і подяку родині Дениса та звертаючись всіх присутніх:

— Денис був патріотом своєї держави, добрим другом, гідним сином своєї родини та громади. Його життєвий шлях — приклад справжнього героїзму, відваги та самопожертви. Він залишився вірним військовій присязі до останнього подиху. Ми ніколи не звикнемо до цих втрат. Пам’ятаймо: за наш спокій, за кожен день — заплачено життям.

— Кожна така дошка — це не просто плита з іменем. Це свідчення нашої боротьби, ціна нашої свободи. Денис Бондаренко — не просто солдат. Він — Герой. Його відвага — це приклад для нинішніх і прийдешніх поколінь. Ми не маємо права забути, заради чого і заради кого триває ця війна. Його ім’я житиме, доки житиме пам’ять, - наголошував у виступі представник ІІ відділу ТЦК та СП (м.Лебедин) Юрій Токарь.

Перша вчителька Леся Іванова згадувала Дениса як веселого, доброзичливого, щирого, вихованого, активного та відповідального учня, який ще змалку вболівав за долю Батьківщини, вірив у її світле майбутнє.

Відкрили меморіальну дошку члени родини загиблого захисника і виконуюча обов’язки міського голови Світлана ГОРОШКО. Над подвір’ям повисла особлива тиша, а з дошки на всіх дивилося горде, усміхнене, вічно молоде обличчя юнака.

Вшанували пам’ять Героя хвилиною мовчання. Поклали квіти до пам’ятного знаку, повідомили в мерії Лебедина.

Світла пам’ять Герою.

Слава Денису Бондаренку.

Слава Україні.