Віднині це місце буде символом пам’яті, пошани й вдячності героям-захисникам, які ціною власного життя наближали Перемогу. Це не просто кілька стендів із портретами. Це — образи Героїв, які більше не скажуть слова, не обіймуть дружин і батьків, не втішать дітей, але назавжди залишаться з нами та майбутніми поколіннями. Це — серце села, в яке вписано біль втрати, гордість і незламність.

Вшанувати пам’ять захисників зібралися рідні загиблих воїнів, представники місцевої влади, духовенство, молодь та громадськість. Під звуки Державного Гімну України розпочали урочистий захід. До присутніх звернулись із офіційними промовами тимчасово виконуюча обов'язки міського голови Ольга ЗІКЄЄВА та представник ІІ відділу ТЦК та СП (м.Лебедин) Юрій Токарь, наголошуючи на важливості збереження пам’яті про тих, хто віддав життя заради миру та свободи нашої держави.

— Наші герої — не просто імена на стендах. Вони — приклад героїзму, самопожертви, вірності Батьківщині, любові до рідної землі, наша совість, наша гордість, — сказала у своєму виступі Ольга Зікєєва. — Ми схиляємо голови перед кожним, хто поклав життя за мирне небо над Україною. Ми маємо бути разом та допомогати одне одному, адже наша сила - в єдності.

До присутніх звернулась і староста Катеринівського округу Ірина Погоріла:

— Сьогодні ми відкриваємо не просто алею, ми відкриваємо частину нашої душі. Нехай це місце стане тихою молитвою і гучним нагадуванням про подвиг. Герої — поруч з нами. Вони — в наших серцях, у наших сльозах і в нашій боротьбі.

Вона подякувала всім, хто долучився до створення Алею пам’яті: ТОВ "Райз Північ" (керівник М. Івашина), ФГ "Олагро" (директор О.Кищик), родинам загиблих та всім, хто підтримав ініціативу.

Щемливим і незабутнім став виступ дружини загиблого воїна Наталії Шолох. Вона говорила крізь сльози — про свого чоловіка, про любов, яка не зникла разом із смертю, про щоденний біль і гордість водночас.

— Він був простим хлопцем, який понад усе любив життя. Але ще більше — Україну. Він не мріяв про війну, він мріяв про мир. І саме за це — за наш спокій — він віддав найцінніше, — сказала Наталія. Її слова глибоко зворушили кожного присутнього, бо звучали не як офіційна промова, а як сповідь кожної родини, що втратила близьку людину на цій жорстокій війні.

Особливим і глибоко зворушливим акцентом церемонії стало відкриття портретів полеглих бійців. Ведучий заходу Костянтин Демиденко зачитував короткі довідки про бойовий шлях та подвиг кожного з них — до стенду підходили родичі, щоби власноруч відкрити портрет свого Героя. У ці хвилини в очах людей блищали сльози, а в повітрі панувала тиша — повна скорботи, пошани й величезної любові.

Настоятель Свято-Троїцької Успенської церкви ПЦУ м.Лебедин об'єднав усіх присутніх у спільній молитві, провів поминальну панахиду та освячення Алеї.

Хвилина мовчання, тиша — та сама тиша, яка промовистіша за слова. Покладання квітів до портретів загиблих.

Відтепер кожен житель та гість Катеринівки зможе зупинитися на цьому місці, щоб згадати тих, завдяки кому ми маємо змогу жити, працювати та будувати майбутнє у вільній країні, повідомили в мерії Лебедина.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!