Що відомо та як згадують про загиблих їхні рідні та односельці – розповідає Суспільне.

Вулиця Черепівка у Великому Бобрику на другий день після масованої російської атаки ударними дронами має такий вигляд.

 

25 червня тут прощаються одразу із двома загиблими: 85-річною Тетяною Іващевою та 55-річним Володимиром Велитченком. Чоловік працював у місцевому ліцеї, його добре знали у селі, розповів місцевий житель пан Юрій.

 

“Що не попросиш – завжди пособляв. Йому коли-не-коли пособляв. Жили по сусідству ми з ним добре”.

Володимир Велитченко жив у селі із дружиною, літньою матір’ю. В ніч російської атаки у будинку був також молодший син Микола зі своєю родиною – чоловік намагався врятувати сім’ю.

 

“Жінка спала в прихожій, син із сім’єю – жінка, хлопчик і він – у спальні були. А бабушка, мама Володимира, у ще в одній спальні. Так син Коля викидав усіх через вікно. Сам отримав поранення…це син. І як сім’янин, і як батько, і як друг. Це дуже хороша людина. Дуже велика втрата для нас”, — розповіла Валентина Лапіна, теща загиблого Володимира.

Старший син Володимира згадує, як в ніч проти 24 червня йому подзвонив брат.

“Я в цей момент взагалі був в місті Києві на гастролях з театром. Телефонував брат із такими словами: “Ми ледве вибрались, нас атакували “Шахедами”. В нас будинку немає. Я не знаю, де батько, не знаю, де мати, не знаю, де бабуся. Ми вибрались. Я витягнув сина, витягнув жінку”, — згадав Віталій Велитченко, старший син загиблого Володимира.

 

“Він був доброю людиною, він з мамою давали все можливе і неможливе для того, щоб ми з братом були щасливими дітьми, були достойними хлопцями у своєму житті і достойними чоловіками”, — Віталій про загиблого батька Володимира.

А це – залишки будинку загиблої Тетяни Іващевої.

 

Тетяні було 85 років і останнім часом вона рідко виходила з дому.

“Таня – душа. В церкву ходила. Завжди чистоплотна ця жінка була. Чоловік помер в них давним-давно вже. Жила з сином та невісткою”, — розповіла Олена Абрамітова, місцева жителька.

Прощалися із Тетяною Іващевою у місцевому храмі

 

“Я разом з нею народжувала. Я сина, а вона двох хлопчиків народила. А тоді ще старший у неї хлопчик був”, — розповіла Олена Абрамітова.

 

Єдиний син, якого тоді народила Олена Абрамітова, у 2024 зникне безвісти на Донеччині, як і батько п’ятирічного хлопчика, який також загинув у Великому Бобрику внаслідок російських ударів. Хлопчика поки не поховали, розповідає пані Олена.

“За що, дитина тільки почала жити…Мати, кажуть, опечена в реанімації, а бабі дві ноги перебило. І не кажуть, що немає дитини і хати немає. Хата добротна стояла. І батько цієї дитини також пропав безвістю. 10 місяців немає”, — сказала пані Олена.

 

В цій оселі жила родина загиблого хлопчика: він з мамою і сестрою та бабуся. Олена розповідає: жінки до останнього облаштовували оселю.

“Оце ж баба Рая, ми трохи родичі по чоловіку моєму покійному. Вона мені казала: “Я таке крильце зробила, там маляр таке крильце зробив хороше. Так це, каже, плитку ось купую, щоб покласти”.

Тепер замість родинного будинку – купа цегли.

 

Російські війська руйнують будинки селян від початку повномасштабної війни, каже пані Олена. Великий Бобрик у 2022-му пережив окупацію. 10 днів російська армія була у селі. Місцеві жителі розповідали: російські військові руйнували оселі, грабували магазини, стріляли в селян.

 

“Мені по нозі стрельнули, щоб через дорогу не ходила”, — згадала про події 2022 року пані Олена Абрамітова.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!