Рік і три місяці родина плекала надії обійняти рідну людину: сина та брата Олега ЖИГУЛЕНКА, але кривава війна вирішила все інакше. Довгі місяці надій, молитов, тяжкого очікування закінчилися страшною та болючою звісткою про його загибель.

Народився Жигуленко Олег Вікторович у Білопіллі у 1976 році. Середню освіту здобув у Білопільській школі №1, а фахову - у Білопільському професійно-технічному училищі.

Олег не цурався роботи: працював різноробом. Допомагав кожному чим міг.

«Олег - людина слова, гарний друг і порадник, мав золоті руки», - саме таким героя згадують сусіди.

Під час збройної агресії росії проти України, у 2014 році, разом із побратимами захищав східні території країни, у тому числі і Донецький аеропорт.

На початку повномасштабного вторгнення пішов служити до місцевого добровольчого формування. Ділився військовим досвідом з майбутніми захисниками. Говорив, що саме на практиці, отримані знання, доводять до автоматизму.

Згодом був мобілізований до лав Збройних сил України. Проходив службу на посаді солдата номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону. Боронив Україну від окупанта на різних напрямках.

Від 12 листопада 2023 року захисник вважався зниклим безвісти. Час пошуків для родини став часом надій і сподівань…

На жаль, останній обмін тілами, зруйнував всі очікування.

За результатами експертизи Олег загинув 12 листопада 2023 року на Авдіївському напрямку, виявивши стійкість та мужність, під час виконання службових обов’язків внаслідок відбиття штурмових дій противника.

Олег Вікторович був справжнім патріотом своєї держави, який без вагань став на захист незалежності та свободи України, своєї рідної домівки та улюбленої родини. Вірний син свого народу та держави віддав найдорожче – власне життя заради миру у своїй країні.

Захисник назавжди залишиться в нашій пам’яті взірцем мужності, сміливості та незламності.

У загиблого залишилися мама та брат.

Поховали солдата на місцевому кладовищі з військовими почестями, повідомили в мерії Білопілля.

З глибоким сумом та болем висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким спочилого.

Жодні слова не зменшать душевний біль від втрати найріднішої людини.

Герої не вмирають. Вони залишаються назавжди в пам’яті тих, за кого віддали своє життя.

Вічна та світла пам’ять земляку.

Герої не вмирають.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!