Головач Денис Сергійович народився 17 квітня 1997 року у Шостці. Навчався у загальноосвітній школі № 8, захоплювався спортом. Професійну освіту здобув на базі Шосткинського хіміко-технологічного коледжу, отримав спеціальність хіміка-технолога.

Після проходження строкової армійської служби Денис підписав контракт і тривалий час працював у військах спеціального призначення. Захоплювався контактними видами спортивної боротьби, брав участь у змаганнях з рукопашного бою і часто здобував перемоги. За любов до спорту та активний характер друзі називали його Боксер.

З юності він любив автомобілі та подорожувати Україною на колесах. В автомобілі проводив більше часу, ніж «на ногах», міг відремонтувати будь-яку машину, і це дуже знадобилося в майбутньому на фронті…

За словами родичів, наш земляк з дитинства був відкритим, товариським, добрим, з почуттям гумору, оптимістичним.

«Майже на всіх фото він посміхається, адже завжди намагався бути позитивним, ніколи не скаржився та вірив у краще», - згадує коханого дружина Катерина.

Унікальною рисою чоловіка була його здатність швидко знаходити друзів і добрих знайомих. Багато людей його знали і поважали за легкий характер і людяність. Тривалий час Денис працював у столиці та передмісті Києва, у сфері будівництва.

Повномасштабне російське вторгнення зустрів у Вишгороді, де 26 лютого добровільно став на захист Батьківщини (спочатку у складі сил територіальної оборони, потім – у танкових військах). Виконував обов’язки водія, воював на Харківському та Донецькому напрямках. За молодий вік отримав від побратимів позивний «Студент», але з перших днів показав високе знання техніки і добрі практичні навички з водіння автомобіля. Міг не вагаючись привезти хлопцям все необхідне для перемоги, у будь-яку точку України. Користувався високим авторитетом бойових товаришів, за зразкову службу був відзначений Почесними грамотами і медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій».

Вдома на чоловіка чекали батьки, кохана дружина та двоє маленьких синочків (зараз їм 3 і 7 років). Захисник дуже переживав, що сини виростуть без нього і не будуть пам’ятати тата… Мріяв після Перемоги жити разом з родиною, виховувати дітей і радіти тихому сімейному затишку.

Востаннє він спілкувався з дружиною напередодні трагічної загибелі, 26 січня. Цього разу «на нулі» чоловік перебував з грудня минулого року, тому кожна розмова була як остання. 27 січня Шосткинщину оповила ще одна чорна звістка – наш земляк, солдат Збройних Сил України, Головач Денис Сергійович загинув під час захисту України, її цілісності та незалежності. Загинув за кожного з нас, повідомили в мерії Шостки.

Доземний уклін родині Героя!

Світла та вічна пам’ять нашому Захиснику!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!