49-річний Микола Миколайович Козел (30.11.1974 – 20.01.2024) за півтора роки служби у ЗСУ пройшов гарячі точки фронту у Запорізькій області, під Кремінною на Луганщині, поблизу Мар’їнки на Донеччині, а помер під час відпустки додому.

Микола КОЗЕЛ - корінний житель села Перемога. Односельці згадують про нього, як про надійну, товариську людину. Микола Миколайович завжди брав участь в усіх спільних роботах у селі, коли вивозилось гілля чи відновлювався місцевий парк. Кажуть, на таких простих працьовитих людях тримається село. Любив рибалку, ходив за грибами. Працював свого часу у місцевому рибгоспі, був сторожем, їздив на заробітки до столиці – звичайне життя звичайної людини. Мав родину – дружину і сина.

Але з початком повномасштабного вторгнення росії життя Миколи змінилось, він добровільно пішов у військо. Із серпня 2022 року він - захисник України. Потрапив у 16 окремий мотопіхотний батальйон, був піхотинцем. Згодом пройшов навчання і став сапером. Про важливість цієї військової спеціальності говорити не треба, і наш земляк гідно виконував цю важку і небезпечну роботу.

Додому приїхав після госпіталю, мав час на реабілітацію, але доля розпорядилась по-своєму…

Дякуємо українському воїну за захист.

Микола Миколайович Козел залишиться в історії як громадин України, який у важкі часи російсько-української війни став на захист рідної землі, повідомили в мерії Глухова.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!