Сповіщення про смерть військовослужбовця надійшло у громаду, змусивши всіх схилити голову в журбі і стиснути кулаки від люті.

Молодий юнак, повний сил і планів, не став чекати повістку. Від самого початку великого вторгнення paшистів Юрій хотів бути серед захисників. Як кажуть його рідні, пів року тому він сам пішов до ТЦК та СП з бажанням долучитись до ЗСУ і бити ворога. Після навчання став гранатометником одного із стрілецьких батальйонів, у складі штурмового підрозділу був на кількох гарячих напрямках. Помер Герой на Запоріжжі.

Юрій Мартиненко жив у Баничах, де закінчив місцеву школу. Навчався у Путивльському професійному ліцеї, почав працювати. Відповідальний, чесний, надійний.

Юнак мав гаряче серце великого патріота. На його рідну землю напали окупанти, Україну намагаються знищити агресори, які десятиліттями називались братами. І Юрій, бачачи, що на фронті щодня гинуть українські воїни, без вагань став у стрій захисників. Повідомили в мерії Глухова.

Щирі співчуття мамі і братові загиблого, всім рідним і близьким.

Вічна пам'ять земляку!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!