Низько схилили голови у «коридорі пошани» земляки Віталія, містяни, проводжаючи за покликом серця захисника України до місця вічного спочинку на Алеї Героїв.

Віталій Бурсук народився 10 березня 1989 року у селі Михайлівка. Закінчив Михайлівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів № 2. Потім продовжив своє навчання у Путивльському педагогічному училищі, де отримав спеціальність вчителя початкових класів. Після закінчення училища служив строкову службу у Збройних Силах України…

Його міцні, працьовиті руки знаходили роботу у різних куточках України, рідній Михайлівці.

Працьовиті руки Віталія міцно тримали зброю під час антитерористичної операції. А після повномасштабного вторгнення Віталій Бурсук знову став на захист України, до останньої миті свого тридцятичотирирічного життя боровся за її незалежність, за мир.

23 жовтня 2023 року, виконуючи бойове завдання у районі населеного пункту Роботине Запорізької області унаслідок танкового обстрілу, отримав поранення, які несумісні із життям.

У «коридорі пошани» пломеніли жовто-блакитні прапори, за які віддав своє життя Віталій. Серед них і бойовий прапор, з яким один із михайлівців пройшов горнило АТО, а тепер знову боронить Україну. Стало у селі своєрідною традицією залишати свої підписи на бойовому знамені, яке сьогодні також прощалося із Віталієм…

Отець Ігор, настоятель Храму Архистратига Божого Михаїла села Перемога Глухівської територіальної громади провів чин відспівування, нагадуючи присутнім про Книгу життя кожної людини.

У захисника України Віталія Бурсука залишилися тато, ненька, рідна сестричка, численні друзі-михайлівці, побратими, які приїхали провести до місця вічного спочинку. Побратими ж і доручили своїм рідним із Бурині проводжати воїна до Алеї Героїв із траурним вінком.

З усіма військовими почестями, під звуки Гімну України та прощального салюту Буринщина простилася із своїм надійним захисником, вірним сином Батьківщини, повідомили в мерії Бурині.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!