Позиция суда

«У зв’язку з підвищеною увагою суспільства до подій, які мали місце  29 липня 2012 року на аеродромі Глухівського громадського дельтапланерного клубу «Авіакомпанія», та у зв’язку із неточно висвітленою інформацією, деякими ЗМІ, стосовно розгляду кримінальної справи, з метою запобігання подальшому розповсюдженню неправдивих даних, що можуть привести до введення громадськості в оману, Глухівський міськрайонний суд Сумської області інформує:

29 липня 2015 року Глухівським міськрайонним судом розглянуто кримінальне провадження про обвинувачення громадянина П., в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Санкція статті, передбаченої за злочин, у вчиненні якого обвинувачувався П., передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від ста до двохсот п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

В судових дебатах прокурор Конотопської транспортної прокуратури в своїй обвинувальній промові, підтримав обвинувачення стосовно громадянина П. за ч. 2 ст. 367 КК України та просив призначити покарання  у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною зі здійсненням парашутних стрибків строком на два роки, без сплати штрафу.

В ході судових засідань суд прийшов до переконання, що вина громадянина П. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, за вищевикладених обставин доведена, а дії громадянина П., які виразилися у неналежному виконанні своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді настання смерті потерпілої громадянки М., суд кваліфікував за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

При цьому, суд, уважно розглянувши всі доводи сторін по справі, встановив, що громадянин П., маючи прострочене пілотне посвідчення на своє ім’я, та не маючи діючого льотного свідоцтва, яке б надавало йому право керування літальними апаратами, використовував обидва: літак АН-2 та мотодельтаплан Т-2М СХ , особисто керуючи  ними при проведенні стрибків з парашутом. Впродовж тривалого часу використовував для стрибків парашутні системи з закінченим ресурсом. До укладки парашутних систем були допущені члени клубу, які не мали належним чином оформлених посвідчень – тренерів з парашутного спорту, або інших діючих дозволів. Громадянин П. ніяким чином не контролював правильність і підгонку надягання підвісної системи клубного члена загиблої громадянки М., а її запасний парашут не оснастив страхуючим парашутним напівавтоматом з причин обмеженої їх кількості. Паспорти на парашутні системи, які використовувались громадянином П. не оформлялися належним чином, бо в них не фіксувалися відомості про проведення поточного ремонту та взагалі не вирішувалося питання про продовження строку експлуатації парашутних систем, що привело до того, що парашутна система громадянки М. за три місяці, до смертельного випадку, використала свій ресурс. Таке несумлінне та недбале ставлення до своїх службових обов’язків стало причиною настання тяжких наслідків – гибелі громадянки М.

Всі ці обставини встановлені в процесі розгляду кримінального провадження перевіреними в суді чисельними доказами, в тому числі і висновком судової інженерно-технічної експертизи та судово-медичної  експертизи.

Вироком по вказаній справі громадянину П. призначено покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов’язаною зі здійсненням парашутних стрибків строком на два роки, без сплати штрафу.

При цьому суд врахував усі пом’якшуючи відповідальність П. обставини, серед яких не було жодних відомостей про його участь в антитерористичній операції на  сході України, і призначив покарання, зважаючи на тяжкі наслідки, що наступили від недбалості – у вигляді смерті людини, у межах санкції кримінального закону, без додаткового штрафу, а позов потерпілих залишив без розгляду.

Скорочена довідка руху по справі:

08 листопада  2012 року справа відносно П. надійшла з прокуратури до суду за обвинуваченням П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 281 КК України, яка передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 12 років позбавлення волі.

27 лютого 2013 року Глухівським міськрайонним судом Сумської області винесена постанова про направлення даної справи прокурору для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти і неправильності проведеного досудового слідства по ній, як такої, що не може бути усунута в судовому засіданні і має місце через не встановлення об’єктивної сторони інкримінованого П. злочину і що його дії не можуть кваліфікуватися за ч. 3 ст. 281 КК України, яка передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 12 років позбавлення волі. При цьому, сам П. та його захисник з даною постановою погоджувались.

14 травня 2013 року Апеляційний суд Сумської області, за апеляцією прокурора, скасував зазначену вище постанову та направив для нового розгляду справу П. до Глухівського міськрайонного суду. 

11 липня 2013 року, Глухівський міськрайонний суд Сумської області, за клопотанням захисника самого обвинуваченого П., знову прийняв рішення про направлення справи на додаткове  розслідування прокурору, який затвердив обвинувальний висновок, з наведенням конкретних мотивів про неповноту, однобічність та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні. 

24 жовтня 2013 року Апеляційний суд Сумської області, розглянувши апеляцію прокурора на вказане вище рішення, не знайшов підстав для його скасування, і справа відносно П. була передана прокурору для усунення недоліків.

17.01.2015 року, після доопрацювання досудового слідства, з прокурати до Глухівського міськрайсуду знову надійшла справа за обвинуваченням П., але вже не за ч. 3 ст. 281 КК України, а за ч. 2 ст. 367 КК України.

29 липня 2015 року Глухівським міськрайонним судом розглянуто кримінальне провадження про обвинувачення громадянина П., в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та винесено вирок», - говорится на сайте Глуховского горрайонного суда.