Маршрут протяжністю близько 4,75 тис. км проходить через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину. Він включає залізниці, автомобільні шляхи та морські порти.

За даними галузевих експертів, державні китайські компанії вже вклали сотні мільйонів доларів у розвиток інфраструктури коридору. Зокрема, Китай надав близько 70 млн доларів грантової підтримки Бакинському морському порту, а також долучився до будівництва нового порту в казахстанському Актау вартістю близько 300 млн доларів.

Очікується, що новий маршрут дозволить доставляти вантажі з Китаю до Європи за 15–18 днів, тоді як морські перевезення займають від 45 до 60 днів.

Інтерес до Середнього коридору зріс після початку повномасштабної війни росії проти України. Традиційні сухопутні маршрути через Росію стикаються з ризиками через санкції, а морські перевезення ускладнюються конфліктами на Близькому Сході та загрозами піратства.

Експерти зазначають, що нині Середній коридор поступається альтернативним маршрутам за пропускною спроможністю та ефективністю. Водночас Китай має необхідні фінансові ресурси та досвід для модернізації портів, залізниць і логістичних вузлів уздовж маршруту.

Розвиток коридору також відкриває нові можливості для країн Центральної Азії, які можуть отримати додаткові інвестиції в транспортну інфраструктуру, енергетику та видобуток критично важливих корисних копалин.

Важливу роль у реалізації проєкту відіграє Туреччина, яка прагне зміцнити свої позиції як транспортного мосту між Азією та Європою. На початку червня на повну потужність запрацювала залізниця Баку — Тбілісі — Карс, що стала одним із ключових елементів транспортного коридору.

Аналітики вважають, що подальші інвестиції Китаю можуть суттєво прискорити розвиток маршруту та посилити його роль у міжнародній торгівлі між Азією та Європою.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!