Опендатабот розібрався у даних та виявив, що у матеріалі без пояснень об’єднано дезертирство (408 ККУ) та самовільне залишення частини (407 ККУ), пише інтернет-ресурс. Чому важливо не змішувати ці правопорушення та як такі помилки грають на руку наративам російської пропаганди — у пояснюваннях юристів.
19 922 кримінальних провадження було відкрито через дезертирство за 10 місяців поточного року. Дезертирів більшає рік до року: так, у порівнянні до того ж періоду торік таких справ побільшало у 3,7 рази. Лише у 3% справ цьогоріч вручено підозру, й лише в 1,3% справи дійшла на розгляд до суду.
Через самовільне залишення частини цьогоріч відкрито 41 950 кримінальних провадження — вдвічі більше, аніж через дезертирство. Справ за статтею 407 побільшало за рік у 3,3 рази. Водночас розслідуються справи щодо СЗЧ також ефективніше: підозру отримали у 13% справ, а до суду дійшло 7%.
Якщо скласти ці два показники, то дійсно можна отримати число, наближене до того, яке наводять у Financial Times — втім це буде грубою помилкою, вважають юристи.
«Кримінальне законодавство передбачає, що і СЗЧ, і дезертирство — це самовільне залишення місця служби. Однак важливо, що різняться ці злочини саме поведінкою військового після такого вчинку та метою таких дій. Якщо людина вживатиме заходів, аби повернутися на службу, таке порушення буде кваліфікуватися як СЗЧ. Дезертирство ж за своєю суттю є переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, а також органів військового управління, аби ухилитися від проходження військової служби. Дезертирство, на відміну від СЗЧ, є особливо тяжким військовим злочином, та карається позбавленням волі до 12 років», — коментує адвокатка Валентина Слободянюк.
СЗЧ розглядається як тимчасове залишення місця служби без дозволу командира або поважних причин, або нез’явлення на неї впродовж певного періоду — зокрема, може йтись про випадки, коли військовослужбовець не повертається з відпустки чи лікування тощо. Тобто у людини не було наміру уникнути проходження служби взагалі.
На відміну від СЗЧ, про дезертирство йдеться у випадках, коли військовослужбовець повертатися не збирається.
Військовослужбовці, які під час дії воєнного стану вперше самовільно залишили місце служби або вчинили дезертирство, до 1 січня 2025 року можуть добровільно повернутися на службу та будуть звільненні від кримінальної відповідальності — їх справи буде закрито. Згідно із даними Генеральної прокуратури, за три місяці вже близько 8 тисяч військовослужбовців скористалися цією можливістю.
Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!
Працівники ДБР повідомили про підозру п’ятнадцяти колишнім працівникам УДО України. Ексохоронці Януковича підозрюються у самовільному залишенні місця служби з метою...
По публичному обвинению военной прокуратуры Сумского гарнизона Центрального региона Украины осужден военнослужащий одной из воинских частей, которая дислоцирована в Сумской...
Апелляционный суд оставил без изменений приговор военнослужащему ВСУ....
На жаль, попри свідоме та чесне виконанням обов’язків військової служби абсолютною більшістю військовослужбовців, у Збройних Силах України мають місце випадки...
В Сумах оперативно задержан военнослужащий Вооруженных Сил Украины, который самовольно покинул воинскую часть с оружием....