Як повідомила Голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко під час міжнародного онлайн вебінару, найгіршого сценарію вдалося уникнути. Замість повного повернення до правил 2021 року було запроваджено перехідний режим: на 30 груп товарів діють тарифні квоти, які до кінця 2025 року становитимуть 7/12 річного обсягу, передбаченого Угодою про асоціацію. Про це повідомляють в Українському клубі аграрного бізнесу.

Зокрема, квоти відновлені для пшениці, ячменю, кукурудзи, м’яса, молочних продуктів, томатної пасти, часнику та інших товарів. У разі перевищення цих квот українським постачальникам доведеться сплачувати мита за ставками DCFTA. Розподіл квот діє за принципом «хто перший подав заявку – той перший отримав доступ».

За оцінками УКАБ, до кінця 2025 року це обійдеться українській економіці у близько 1,1 млрд євро втрат. Хоча це значно менше, ніж у разі повного повернення до обмежень 2021 року (3,3 млрд євро), малим і середнім фермерам буде особливо складно. Вони становлять до 75% агросектору і працюють переважно у регіонах, що найбільше постраждали від війни.

У Брюсселі рішення Єврокомісії викликало суперечки. Хоча чиновники ЄС наголошують, що нові обмеження є компромісом між підтримкою України та захистом європейських фермерів, критики вважають це кроком назад. За словами керівника Брюссельського офісу УКАБ Назара Бобицького, український експорт займає незначну частку агроринку ЄС і не становить загрози для європейських виробників. Водночас деякі євродепутати закликають до повного відновлення лібералізації торгівлі.

Уряд України вже готується до переговорів про перегляд умов торгівлі. Відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію, Київ планує домогтися більш сталого та передбачуваного режиму експорту. Асоціації аграріїв і урядовці закликають до активнішої адвокації українських інтересів у Брюсселі та пошуку нових логістичних рішень, щоб мінімізувати втрати від нових обмежень.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!