Серед окремих експертів існує думка, що приватизація за стартовою ціною в 1 гривню є «продажем за безцінь». Щоб спростувати цей міф, варто розглянути кілька ключових моментів.

По-перше, стартова ціна в 1 гривню застосовується лише до об’єктів, які не мають балансної вартості або мають її нульовою, відповідно до чинного законодавства, і лише на період дії воєнного стану.

По-друге, результати цього аукціону (як і попередніх) показують, що стартова ціна є умовною. Низька початкова вартість приваблює більшу кількість претендентів, що підвищує конкуренцію та, відповідно, може призвести до суттєвого зростання остаточної ціни. Переможець аукціону за даний об’єкт заплатить більше 69,7 тисячі гривень за квадратний метр, що є досить пристойною ціною.

По-третє, варто розглянути, скільки державі коштувало володіння цим активом. Скільки було витрачено на його адміністрування, догляд та запобігання його зникненню? Який дохід цей нежитловий будинок приніс бюджету за останні тридцять років? І скільки вартості він втратив за цей час, продовжуючи б знижувати свою ціну, якби не нові підходи до приватизації?

По-четверте, держава позбулася активу, який їй давно не був потрібен, і заробила 1,8 мільйона гривень, які надійдуть до бюджету. Якщо подібного безхазяйного майна в такому ж стані знайдеться хоча б одна тисяча, це може дати пару мільярдів гривень для бюджету, які будуть спрямовані на фінансування Сил безпеки та оборони, зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.Данило Гетманцев.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!